Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
5 results
Search Results
Item Sprachliche Diskriminierung und die politische Korrektheitin der deutschen Sprache(Sumy State University, 2021) Ermolenko, S.; Turchyn, K.In diesem Artikel geht es um die sprachliche Diskriminierung und die politische Korrektheit oder Political Correctness in derSprache, wobei Wörter, Ausdrücke gebraucht werden, die eine bestimmte Gruppe von Menschen auf verschiedenen Bereichen, wie z.B. bezogen auf Nationen, Religion, Hautfarbe, Alter, Benachteiligung oder Geschlecht, kränken oder beleidigen können.Seit fast vierzig Jahren prägt die politische Korrektheit viele Sprachen und nimmt immer mehr Ausdrücke und ersetzt sie durch andere, die nicht so beleidigend klingen, die aber auch als Zensur betrachtet werden und zum Verletzen der Pressefreiheit führen kann.Im Zentrum dieses kulturlinguistisch sprachhistorischen Beitrags stehen Aspekte, die Einblicke in den Sprachgebrauch von vier Begriffen „Sinti“, „Roma“, „Jenische“, „Zigeuner“ gewähren. Die Analyse soll veranschaulichen, auf welche Art und Weise in den literarischen Beispielen und in einer politischen Rede das Phänomen dieser Minderheit zum Ausdruck gebracht wird. Gezeigt wird auch, welche historische Hintergründe mitgespielt haben, dass der Wortgebrauch heute anders ist.Die sprachliche Diskriminierung wird zuerst implizit im Denken und Handeln vorbereitet und führt dann zu rassistischen verbalen Äußerungen. Wenn manche Begriffe in klassischen Werken als akzeptabel wahrgenommen wurden, klingen sie heutzutage rassistisch, weil sie nach vielen Jahrhunderten Gebrauchs mit vielen historischen Ereignissen konnotativ negativ beladen sind. Beim Sprechen über Roma, Sinti und Jenische müssen historische Fremdbezeichnungen einerseits und heutige Selbstbezeichnungenandererseits unterschieden werden, wobei das Wort „Zigeuner“ heutzutage das ganze Gewicht der Tragödie dieser größten in Europa Minderheit tragen muss.Item Okkasionelle antonymie als mittel der sprachbereicherung(Sumy State University, 2019) Мовчан, Дiана Василiвна; Мовчан, Диана Васильевна; Movchan, Diana Vasylivna; Moroz, Y.Однією з головних цілей сучасної лінгвістики є вивчення мови як універсального явища, що будується на здатності до мислення та таких механізмів мислення, як порівняння та протиставлення. Таким проявом особливостей мислення є здатність людини проводити паралелі, зближувати смисли понять або протиставляти їх один одному. Особливий інтерес для сучасної наукової картини світу представляє здатність людини знаходити неявні протилежності, видимі лише за наявності конкретного контексту, ситуаційного або мовного. Це явище в лінгвістиці отримало назву "оказіональна антонімія". Метою даної статті є дослідження оказіональної антонімії як засобу збагачення мови. У роботі розглянуто питання оказіональної антонімії, а саме досліджено її потенціал у диверсифікації та збагаченні мови. У статті розкрито поняття оказіональної антонімії та виявлено основні критерії та принципи виникнення досліджуваного явища. Розглянуто антоніми не тільки як засіб збагачення мови, але і як спосіб оформлення та транслювання думки, визначено необхідні умови для ідентифікації описуваного явища та досліджено продуктивність антонімії як стилістичного засобу. Базисом проведеного дослідження є сучасні штудії в галузі антонімії як вітчизняних, так і зарубіжних учених. Основним матеріалом дослідження є біблійні тексти німецькомовного перекладу М. Лютера, а також твори сучасної німецької художньої літератури. Окреслено перспективні для проведення наступних досліджень питання, зокрема, з точки зору інших дисциплін, таки, як: психолінгвістика, психологія, логіка, що дозволить укріпити актуальні з точки зору сучасної науки міждисциплінарні зв’язки. Розширення теоретичної бази зазначених дисциплін може позитивно позначитися на вирішенні питань, пов’язаних з функціонуванням мислення та законами людського сприйняття.Item Germanische rezeption im wortschat der ruthenen(Sumy State University, 2019) Дегтярьова, Лариса Іванівна; Дегтярева, Лариса Ивановна; Dehtiarova, Larysa Ivanivna; Приходько, Наталія Анатоліївна; Приходько, Наталия Анатольевна; Prykhodko, Nataliia Anatoliivna; Назаренко, Олена В`ячеславівна; Назаренко, Елена Вячеславовна; Nazarenko, Olena ViacheslavivnaУ статті досліджуються германізми в тезаурусі русинської мови на основі тлумачних етимологічних словників русинської, німецької, української, польської, російської мов. Основна увага приділяється умовам запозичення та рецепції лексем з урахуванням фонетичних законів, що діють у вихідній мові, мові-посереднику та мові запозичення, історичних подій, менталітету та виявленню причин змін у фонетичній, смисловій, стилістичній, конотативній семантиці запозиченого слова. При аналізі русинського тезауруса визначається активність запозичень. Встановлюються історичні зв’язки русинів з австрійцями, німцями, поляками, росіянами, євреями, і яким чином це пов’язано з лінгвістично-культурними особливостями. У когнітивному дослідженні історичних лінгвістичних і психічних взаємозв’язків використовується науково-порівняльний метод, заснований на синхронії і діахронії розвитку мови. Психолінгвістичні методи дозволяють визначити принципи організації лексичних одиниць з точки зору психічних, ментальних і емоційних процесів. За допомогою психолінгвістичних методів можна зрозуміти, як організовуються фрагменти мовної свідомості у носіїв мови, і виявляються в психіці обєктивно існуючі смислові зв’язки. В рамках аналізу семантики запозичених німецьких слів в русинській мові, що відображають предмети психічної та матеріальної культури русинів, була досліджена додаткова лінгвістично-етнічна інформація. Було встановлено, що вивчені німецькі запозичення дають нам уявлення про мовні контакти русинів. Розвиток суспільства завжди прогресивно і містить в собі своєрідність національних культур та історичних епох. В статье исследуются германизмы в тезаурусе русинского языка на основе толковых этимологических словарей русинского, немецкого, украинского, польского, русского языков. Основное внимание уделяется условиям заимствования и рецепции лексем с учетом фонетических законов, действующих в исходном языке, языке-посреднике и языке заимствования, исторических событий, менталитета и выявлению причин изменений в фонетической, смысловой, стилистической, коннотативной семантике заимствованного слова. При анализе русинского тезауруса определяется активность заимствований. Устанавливаются исторические связи русинов с австрийцами, немцами, поляками, русскими, евреями, и каким образом это связано с лингвистическикультурными особенностями. В когнитивном исследовании исторических лингвистических и психических взаимосвязей используется научно-сравнительный метод, основанный на синхронии и диахронии развития языка. Психолингвистические методы позволяют определить принципы организации лексических единиц с точки зрения психических, ментальных и эмоциональных процессов. С помощью психолингвистических методов можно понять, как организуются фрагменты языкового сознания у носителей языка, и выявляются в психике объективно существующие смысловые связи. В рамках анализа семантики заимствованных германских слов в русинском языке, отражающих предметы психической и материальной культуры русинов, была исследована дополнительная лингвистически-этническая информация. Было установлено, что изученные германские заимствования дают нам представление о языковых контактах русинов. Развитие общества всегда прогрессивно и содержит в себе своеобразие национальных культур и исторических эпох.Item Sensitive Kolorisation der Gestalten der Deutschen und Ukrainischen Dichtung(Сумський державний університет; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2017) Дегтярьова, Лариса Іванівна; Дегтярева, Лариса Ивановна; Dehtiarova, Larysa Ivanivna; Lazutkina, J.; Trofimenko, A.Im Artikel wurden die Farbnamen, so genannte Kolorative, wie eine spezifische semantisch-stilistische Schicht der Lexik, ihre expliziten und impliziten Bedeutungen erforscht. Außerdem wurde der philosophische, für die Linguistik neue Begriff, wie Qualia der Farben betrachtet. Es wurden die Funktionen der Kolorative in den Phareseologismen, festen Redewendungen und der deutschen und ukrainischen Dichtung analysiert, und auf welche Weise es mit den linguistisch-kulturellen Besonderheiten verbunden ist. Es wurde festgestellt, dass die Kolorative nicht nur äußerliche Merkmale, sondern auch die Handlungen, den geistigen Zustand des Menschen, seine Gefühle übergeben, expressiv-emotionell den Inhalt färben, die gemeinsame Stimmung des Werks bestimmen, die künstlerischen Ausdrucksmittel unifizieren und verschiedenartig gestalten, die Fähigkeit haben können, die Lexeme untypisch zu kombinieren und eine Reihe der Assoziationen zu schaffen. Dank solchen breiten Spektrums werden die Funktionen der Farbnamen für die Gestaltung der Metapher, Antithesen, Parallelismen verwendet, während sie häufiger als Epitheta vorkommen.Item Eine feministisch - womanistische auseinandersetzung und literarische deutung(Сумський державний університет, 2012) Ikechukwu, А.О.In der heutigen Welt ist ein sehr dringendes Problem der Gender Studies, insbesondere die Themen des Feminismus und Womanismus. Im Artikel wird eine vergleichende Analyse dieser beiden Richtungen dargestellt, die aufgrund ihrer Unterschiede und Gemeinsamkeiten entstanden sind. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30122