Образ

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67311

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 14
  • Item
    Прямоефірне та інтерактивне мовлення: жанрові особливості
    (Сумський державний університет, 2019) Ятчук, О.
    Мета розвідки – формування концепції жанрових особливостей інтерактивного та прямоефірного мовлення на телебаченні. Ці технології активно використовуються не лише для телекомунікації, а також в інтернет-комунікації, різноманітних трансляціях, тому є актуальними для вивчення та дослідження. У ході роботи нам вдалося виокремити різницю між прямоефірним та інтерактивним мовленням, простежити використання різних жанрів у цих видах програм та виокремити їх особливі риси. Не зважаючи на те, що інтерактивний контент у прямому ефірі має певні обмеження (мовна комунікація, імпровізаційний сценарій), цей вид комунікації є привабливим та лонгітюдним і поширений у різних жанрах телебачення, включаючи новини, бесіди, різноманітні розважальні шоу. Серед інших форм мовлення цей вид має певні переваги в економічному, драматургійному, ідеологічному та комунікаційному аспектах.
  • Item
    Функціювання українського тревел-контенту в соцмережі "Instagram": аудиторія, тематика, формат
    (Сумський державний університет, 2019) Бондаренко, Т.; Олійник, Ю.
    Стаття має на меті обгрунтувати особливості функціювання українського тревел-контенту в соцмережі "Instagram", уточнити сутність базисних термінів, виокремити класифікаційні ознаки дописів, дослідити формати інформаційно-комунікаційної взаємодії з аудиторією. Розвідка наголошує на актуальності тревел-блогінгу для теорії соціальних комунікацій, його запотребуваності як різновиду користувацького контенту, що набуває ознак професійного та має високий ступінь довіри серед аудиторії. Тревел-контент сегментований за вузько сфокусованою тематикою; за кількістю учасників тріпу; за способом пересування під час подорожі; за мовою викладу; за наявністю різнотипних продуктів. Проаналізовано тревел-блоги топ-10 авторів, що являють собою сукупність об’єднаних туристичною тематикою дописів, які вирізняються оригінальним стилем, структурою, періодичністю оновлення, різноформатним контентом.
  • Item
    Ідеологічний дискурс квазікомунікації
    (Сумський державний університет, 2019) Павлюк, І.
    Мета статті – дати аналіз архетипних моделей квазікомунікації у художньо-документальних текстах через ідеологічні матриці (брехня-захист, брехня-страх, брехня-агресія, іронія, гіпноз, медитація, брехня-ритуал) соціальних та біологічних систем, креативних індивідів, розрізнено і оприявлено закодовані в образи поняття гри та битви у людському суспільстві, рослинному й тваринному світах на індивідуальних та глобальних рівнях. Головний підсумок дослідження – запропонувати методи розпізнавання квазікомунікації. Найбільша суперечність і найбільший парадокс, які найчастіше перетворюють "чесну" комунікацію на квазі-комунікацію, є те, що комунікація індивідуально-національна за формою та масово-інтернаціональна, глобальна за змістом.
  • Item
    Автор і читач: особливості комунікації у публіцистиці П. Куліша
    (Сумський державний університет, 2019) Боярська, Л.
    Розглядаються способи і методи комунікації з читачем, авторські стратегії звертання до реципієнта, привернення його уваги, технології щодо "просування ідеї" та створення атмосфери довіри та взаєморозуміння; їхні переваги, недоліки та помилки. Доводиться, що текст "Листів з хутора" побудовано на принципах постмодерністської гри з читачем, який має розкодувати певні смисли та алюзії. Аналізуються прийоми містифікації і "маски", за допомогою яких вибудовується образ містифікованого (фіктивного автора), його роль і функції у творі. Розглядаються такі способи впливу на читача: фрагментація тексту, повторення, інтимізація оповіді.
  • Item
    Гендерні виміри "життєвих історій" в Україні
    (Сумський державний університет, 2019) Сидоренко, Н.
    Аналізуються газети та журнали України, присвячені історіям життя, визначаються їхні гендерні виміри (авторство, герої публікацій, основні сюжети). До такої періодики належать: «Истории из жизни», «Женские истории», «Успехи и поражения», «Невыдуманные истории», «Неймовірні історії життя», «Сімейні життєві історії» та ін. Спостереження, аналіз та уза- гальнення дозволили окреслити типологічні риси зазначеної періодики; метод контент-аналізу залучено при визначенні авторів чи головних персонажів публікацій. З’ясовано, що історіям жит- тя присвячується здебільшого газета обсягом 28 сторінок; щономера публікується приблизно 12 оповідей, із них від жінок і про жінок – 8, за підписами чоловіків і про їхні долі – близько 4. Сер- дечна прихильність і зрада, приязнь і недовіра, спорідненість інтересів і відчуженість, ревнощі та страждання, романтика і фатальність – ціла палітра емоційного та психологічного життя людини втілюється в більшості «історій».
  • Item
    Зарубіжний досвід підготовки PR-фахівців: уроки для України
    (Сумський державний університет, 2018) Коржова, Т.
    Метою статті є аналіз зарубіжного досвіду підготовки фахівців у галузі зв’язків із громадськістю у вищій школі, який може бути використаний для вироблення української моделі PR-освіти. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю обґрунтування засад зв’язків із громадськістю як наукового та освітнього напрямків в Україні. Розглянуто окремі вагомі аспекти американської, європейської, азійської та арабо-мусульманської моделей PR-освіти. Виділено ключові пункти, що мали б враховуватися під час виробленням власної моделі: культурно-історичний та регіональний контекст, інтегративні та міждисциплінарні засади освітньої моделі, розвиток наукової школи PR, синтез традиційних і інноваційних методів, матеріально-технічне та фінансове забезпечення навчального процесу.
  • Item
    Соціальні проблеми в онлайн-виданнях "Українська правда" та "20 хвилин"
    (Сумський державний університет, 2019) Мединська, О.; Мединський, М.
    Мета статті – з’ясувати специфіку й тенденції висвітлення соціальної проблематики в онлайн-виданнях «Українська правда» і «20 хвилин» упродовж 2014–2015 рр. У дослідженні окреслено теоретичні аспекти вивчення соціальних проблем крізь призму інтерпретації поняттєво-термінологічного апарату. Подано різні наукові підходи щодо дефініції поняття «соціальна проблема». Визначено, що конструкціоністський підхід є оптимальним для аналізу окреслених проблем. У науковій розвідці соціальні проблеми інтерпретуються як динамічні соціальні конструкції, які виникають у результаті реагування на соціальні умови. Виокремлено матеріали із соціальним контентом в аналізованих онлайн-виданнях, визначено їх періодичність. Досліджено такі тенденції висвітлення соціальних проблем: залучення громадян до вирішення соціальних питань; драматизація подій; ставлення до героїв матеріалу, як до жертв; навішування «ярликів»; стигматизація соціально незахищених верств населення; міфологізація тем тощо. Провідними проблемно-тематичними векторами матеріалів із соціальним контентом є соціалізація незахищених груп населення, регулювання правових відносин у суспільстві тощо. Визначено жанрові форми медіатекстів, у яких продукуються соціальні проблеми.
  • Item
    Українська політична відеореклама: ціннісні домінанти
    (Сумський державний університет, 2018) Ткаченко, Олена Григорівна; Ткаченко, Елена Григорьевна; Tkachenko, Olena Hryhorivna; Слизька, Д.
    У статті на матеріалі політичної відеореклами України в період позачергових виборів 2007 та 2014 рр. визначено динаміку цінностей української політичної відеореклами, простежено трансформацію її ціннісних домінант. У процесі дослідження розглянуто 138 прикладів відеореклами одинадцяти політичних партій та блоків. Проведена робота дала змогу простежити зміни ціннісних пріоритетів. Так, у 2007 р. домінували соціальний порядок і стабільність, соціальна справедливість і турбота про слабших. У 2014 р. на перший план виходить апеляція до національної безпеки. Кількісні показники свідчать про те, що українське суспільство найбільше потребувало захисту в глобальних масштабах – не лише власної родини, а всієї держави. Спостерігається суттєве збільшення апеляцій до миру та і змін у житті. Зникають апеляції до цінностей самоповаги і свободи, натомість з’являються прояви апеляцій до мудрості, соціальної сили та поваги до поглядів і думок інших.
  • Item
    "Маршрут №1" газети "День" у контексті реалізації геобрендингових завдань
    (Сумський державний університет, 2018) Воронова, В.
    Відсутність налагодженої належним чином співпраці суб’єктів геобрендингу зі ЗМІ як генератором, провідником та інтерпретатором інформації про геобренд, неповне використання їхніх можливостей актуалізує дослідження комунікаційних інструментів геобрендингу, що сприятиме глибшому розумінню самої технології та її результативності. Метою статті є визначення ролі ЗМІ у процесі геобрендингу. Автор окреслює особливості тематичного проекту газети "День" – "Маршрут №1" як інструменту формування у стейкхолдерів уявлення про регіони як бажані з певної точки зору: для проживання, для реалізації професійних інтенцій, для відпочинку й туризму, для розвитку бізнесу тощо; простежує жанрові, ілюстраційно- оформлювальні, контентні його характеристики. Встановлюється роль ЗМІ як базового елемента геобрендингових комунікацій. Визначається дуальна їх природа: як споживача геобренду і як особливої групи стейкхолдерів, відповідальних за формування образу території.
  • Item
    Українська жінка на сторінках глянсового журналу
    (Сумський державний університет, 2018) Сидоренко, Н.
    У статті простежуються основні риси портрету української жінки на сторінках глянсової преси в Україні, передусім жіночої ("Женский журнал New", "Apriori", "Chercher la femme", "Magic Woman", "Woman magazine", "Nova" та ін.). Метод моніторингу дав можливість відібрати й проаналізувати сегмент глянсових видань, зосередивши увагу на періодиці для жінок. Метод контент-аналізу залучено при визначенні основних понять-номінацій для характеристики жінок на шпальтах українського глянсу. Спостереження, аналіз та узагальнення дозволили окреслити основні риси жіночого портрету в глянсовому журналі сьогодення. На жаль, національні коди, зокрема ментально-ідентифікаційний та комунікативний часто залишаються поза практикою функціонування зазначеного типу преси. Портрет української жінки обумовлюється кількома штрихами: це успішна, достатньо популярна й публічна особистість, якій притаманні такі риси: "красива, щаслива, кохана, успішна і самореалізована".