Образ
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67311
Browse
Item Зарубіжний досвід підготовки PR-фахівців: уроки для України(Сумський державний університет, 2018) Коржова, Т.Метою статті є аналіз зарубіжного досвіду підготовки фахівців у галузі зв’язків із громадськістю у вищій школі, який може бути використаний для вироблення української моделі PR-освіти. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю обґрунтування засад зв’язків із громадськістю як наукового та освітнього напрямків в Україні. Розглянуто окремі вагомі аспекти американської, європейської, азійської та арабо-мусульманської моделей PR-освіти. Виділено ключові пункти, що мали б враховуватися під час виробленням власної моделі: культурно-історичний та регіональний контекст, інтегративні та міждисциплінарні засади освітньої моделі, розвиток наукової школи PR, синтез традиційних і інноваційних методів, матеріально-технічне та фінансове забезпечення навчального процесу.Item Сугестивний інструментарій електронної версії газети "The Guardian"(Сумський державний університет, 2018) Руденко, Н.У статті розглянуто основні прийоми сугестії, яка є ефективним засобом формування громадської думки завдяки її латентному характеру та орієнтації на почуттєво-асоціативну складову свідомості. Опираючись на останні досягнення наукової думки, автор, визначивши чотири основні групи сугестивного інструментарію, простежує його використання в електронній версії газети "The Guardian". Вербальні маркери сугестії ефективно застосовано в електронному виданні "The Guardian" на лексичному, морфологічному, синтаксичному, прагматичному рівнях для реалізації сугестивних прийомів. Невербальні маркери сугестії реалізують основні прийоми на графічному рівні за допомогою засобів параграфеміки, а також на образному рівні шляхом використання візуальних засобів.Item ЗМК Полтавщини про ЛГБТ-дискурс(Сумський державний університет, 2018) Семенко, С.Метою пропонованої наукової розвідки є вивчення готовності журналістів полтавських засобів масової комунікації (ЗМК) до висвітлення теми ЛГБТ-спільноти та бажання медійників співпрацювати з громадськими організаціями "Точка опори", "Інсайт", "ТЕРГО". Для реалізації поставлених завдань автором статті було використано такі методи: аналітичного, системного і порівняльного аналізу, метод контент-аналізу, які сприяли з’ясуванню специфіки представлення тем, пов’язаних із ЛГБТ-спільнотою у полтавських ЗМК. У статті названо головні причини непопулярності теми ЛГБТ у полтавських ЗМК: новизна тематики для українського інформаційного простору; відсутність у журналістів чіткого уявлення про професійні стандарти створення текстів про ЛГБТ-спільноту; неготовність суспільства сприймати інформацію такої тематики; побоювання втратити аудиторію. Зазначено, що недостатня поінформованість значної частини полтавських журналістів з аналізованого питання впливає на кількість і якість публікації про ЛГБТ-спільноту. Стверджується, що висвітлення цієї теми в регіональних ЗМК дозволить розвіяти міфи, які існують у суспільстві, сприятиме формуванню толерантного ставлення до представників ЛГБТ-спільноти.Item "Маршрут №1" газети "День" у контексті реалізації геобрендингових завдань(Сумський державний університет, 2018) Воронова, В.Відсутність налагодженої належним чином співпраці суб’єктів геобрендингу зі ЗМІ як генератором, провідником та інтерпретатором інформації про геобренд, неповне використання їхніх можливостей актуалізує дослідження комунікаційних інструментів геобрендингу, що сприятиме глибшому розумінню самої технології та її результативності. Метою статті є визначення ролі ЗМІ у процесі геобрендингу. Автор окреслює особливості тематичного проекту газети "День" – "Маршрут №1" як інструменту формування у стейкхолдерів уявлення про регіони як бажані з певної точки зору: для проживання, для реалізації професійних інтенцій, для відпочинку й туризму, для розвитку бізнесу тощо; простежує жанрові, ілюстраційно- оформлювальні, контентні його характеристики. Встановлюється роль ЗМІ як базового елемента геобрендингових комунікацій. Визначається дуальна їх природа: як споживача геобренду і як особливої групи стейкхолдерів, відповідальних за формування образу території.Item Українська політична відеореклама: ціннісні домінанти(Сумський державний університет, 2018) Ткаченко, Олена Григорівна; Ткаченко, Елена Григорьевна; Tkachenko, Olena Hryhorivna; Слизька, Д.У статті на матеріалі політичної відеореклами України в період позачергових виборів 2007 та 2014 рр. визначено динаміку цінностей української політичної відеореклами, простежено трансформацію її ціннісних домінант. У процесі дослідження розглянуто 138 прикладів відеореклами одинадцяти політичних партій та блоків. Проведена робота дала змогу простежити зміни ціннісних пріоритетів. Так, у 2007 р. домінували соціальний порядок і стабільність, соціальна справедливість і турбота про слабших. У 2014 р. на перший план виходить апеляція до національної безпеки. Кількісні показники свідчать про те, що українське суспільство найбільше потребувало захисту в глобальних масштабах – не лише власної родини, а всієї держави. Спостерігається суттєве збільшення апеляцій до миру та і змін у житті. Зникають апеляції до цінностей самоповаги і свободи, натомість з’являються прояви апеляцій до мудрості, соціальної сили та поваги до поглядів і думок інших.Item Жіночі видання Одеси початку ХХ століття(Сумський державний університет, 2018) Дубецька, О.Мета цього дослідження – визначити змістові орієнтири різнопланової жіночої преси Одеси початку ХХ ст. Об’єктом обрано періодичні видання, призначені для жіночої аудиторії, що виходили в причорноморському місті з 1900 по 1912 рр., зокрема: "Женский альманах" (1900–1901), "Труды слушательниц Одесских высших женских курсов" (1910–1911), "Женская газета" (1912). З’ясовано тематику, рубрикацію видань, присвячених жіночій емансипації, рівноправному виявленню можливостей у всіх суспільних сферах, зокрема мистецтві та науці. До історії української журналістики залучено імена О. Деревицького, І. Линниченка, Д. Атлас, доповнено творчу біографію П. Герцо-Виноградського.Item Фактчекінг і верифікація у журналістській роботі(Сумський державний університет, 2018) Шевченко, В.У статті розглянуто історію виникнення фактчекінгу, методи маніпуляції, інструменти для верифікації інформації. Акцентовано увагу на проблемі фактчекінгу в Україні, описані прийоми функціонування чотирьох українських фактчекінгових порталів "Слово і діло", VoxUkraine, FactCheck-Ukraine, Stopfake.org. Наведені ознаки, які вказують на неправдивість інформації. Аналіз контенту сайтів дав можливість уточнити формулювання поняття "фактчекінг" та "верифікація" і навести головні ознаки, які вказують на необхідність перевірки даних.Item Українська жінка на сторінках глянсового журналу(Сумський державний університет, 2018) Сидоренко, Н.У статті простежуються основні риси портрету української жінки на сторінках глянсової преси в Україні, передусім жіночої ("Женский журнал New", "Apriori", "Chercher la femme", "Magic Woman", "Woman magazine", "Nova" та ін.). Метод моніторингу дав можливість відібрати й проаналізувати сегмент глянсових видань, зосередивши увагу на періодиці для жінок. Метод контент-аналізу залучено при визначенні основних понять-номінацій для характеристики жінок на шпальтах українського глянсу. Спостереження, аналіз та узагальнення дозволили окреслити основні риси жіночого портрету в глянсовому журналі сьогодення. На жаль, національні коди, зокрема ментально-ідентифікаційний та комунікативний часто залишаються поза практикою функціонування зазначеного типу преси. Портрет української жінки обумовлюється кількома штрихами: це успішна, достатньо популярна й публічна особистість, якій притаманні такі риси: "красива, щаслива, кохана, успішна і самореалізована".Item Прямоефірне та інтерактивне мовлення: жанрові особливості(Сумський державний університет, 2019) Ятчук, О.Мета розвідки – формування концепції жанрових особливостей інтерактивного та прямоефірного мовлення на телебаченні. Ці технології активно використовуються не лише для телекомунікації, а також в інтернет-комунікації, різноманітних трансляціях, тому є актуальними для вивчення та дослідження. У ході роботи нам вдалося виокремити різницю між прямоефірним та інтерактивним мовленням, простежити використання різних жанрів у цих видах програм та виокремити їх особливі риси. Не зважаючи на те, що інтерактивний контент у прямому ефірі має певні обмеження (мовна комунікація, імпровізаційний сценарій), цей вид комунікації є привабливим та лонгітюдним і поширений у різних жанрах телебачення, включаючи новини, бесіди, різноманітні розважальні шоу. Серед інших форм мовлення цей вид має певні переваги в економічному, драматургійному, ідеологічному та комунікаційному аспектах.Item Гендерні виміри "життєвих історій" в Україні(Сумський державний університет, 2019) Сидоренко, Н.Аналізуються газети та журнали України, присвячені історіям життя, визначаються їхні гендерні виміри (авторство, герої публікацій, основні сюжети). До такої періодики належать: «Истории из жизни», «Женские истории», «Успехи и поражения», «Невыдуманные истории», «Неймовірні історії життя», «Сімейні життєві історії» та ін. Спостереження, аналіз та уза- гальнення дозволили окреслити типологічні риси зазначеної періодики; метод контент-аналізу залучено при визначенні авторів чи головних персонажів публікацій. З’ясовано, що історіям жит- тя присвячується здебільшого газета обсягом 28 сторінок; щономера публікується приблизно 12 оповідей, із них від жінок і про жінок – 8, за підписами чоловіків і про їхні долі – близько 4. Сер- дечна прихильність і зрада, приязнь і недовіра, спорідненість інтересів і відчуженість, ревнощі та страждання, романтика і фатальність – ціла палітра емоційного та психологічного життя людини втілюється в більшості «історій».Item Функціювання українського тревел-контенту в соцмережі "Instagram": аудиторія, тематика, формат(Сумський державний університет, 2019) Бондаренко, Т.; Олійник, Ю.Стаття має на меті обгрунтувати особливості функціювання українського тревел-контенту в соцмережі "Instagram", уточнити сутність базисних термінів, виокремити класифікаційні ознаки дописів, дослідити формати інформаційно-комунікаційної взаємодії з аудиторією. Розвідка наголошує на актуальності тревел-блогінгу для теорії соціальних комунікацій, його запотребуваності як різновиду користувацького контенту, що набуває ознак професійного та має високий ступінь довіри серед аудиторії. Тревел-контент сегментований за вузько сфокусованою тематикою; за кількістю учасників тріпу; за способом пересування під час подорожі; за мовою викладу; за наявністю різнотипних продуктів. Проаналізовано тревел-блоги топ-10 авторів, що являють собою сукупність об’єднаних туристичною тематикою дописів, які вирізняються оригінальним стилем, структурою, періодичністю оновлення, різноформатним контентом.Item Соціальні проблеми в онлайн-виданнях "Українська правда" та "20 хвилин"(Сумський державний університет, 2019) Мединська, О.; Мединський, М.Мета статті – з’ясувати специфіку й тенденції висвітлення соціальної проблематики в онлайн-виданнях «Українська правда» і «20 хвилин» упродовж 2014–2015 рр. У дослідженні окреслено теоретичні аспекти вивчення соціальних проблем крізь призму інтерпретації поняттєво-термінологічного апарату. Подано різні наукові підходи щодо дефініції поняття «соціальна проблема». Визначено, що конструкціоністський підхід є оптимальним для аналізу окреслених проблем. У науковій розвідці соціальні проблеми інтерпретуються як динамічні соціальні конструкції, які виникають у результаті реагування на соціальні умови. Виокремлено матеріали із соціальним контентом в аналізованих онлайн-виданнях, визначено їх періодичність. Досліджено такі тенденції висвітлення соціальних проблем: залучення громадян до вирішення соціальних питань; драматизація подій; ставлення до героїв матеріалу, як до жертв; навішування «ярликів»; стигматизація соціально незахищених верств населення; міфологізація тем тощо. Провідними проблемно-тематичними векторами матеріалів із соціальним контентом є соціалізація незахищених груп населення, регулювання правових відносин у суспільстві тощо. Визначено жанрові форми медіатекстів, у яких продукуються соціальні проблеми.Item Автор і читач: особливості комунікації у публіцистиці П. Куліша(Сумський державний університет, 2019) Боярська, Л.Розглядаються способи і методи комунікації з читачем, авторські стратегії звертання до реципієнта, привернення його уваги, технології щодо "просування ідеї" та створення атмосфери довіри та взаєморозуміння; їхні переваги, недоліки та помилки. Доводиться, що текст "Листів з хутора" побудовано на принципах постмодерністської гри з читачем, який має розкодувати певні смисли та алюзії. Аналізуються прийоми містифікації і "маски", за допомогою яких вибудовується образ містифікованого (фіктивного автора), його роль і функції у творі. Розглядаються такі способи впливу на читача: фрагментація тексту, повторення, інтимізація оповіді.Item Ідеологічний дискурс квазікомунікації(Сумський державний університет, 2019) Павлюк, І.Мета статті – дати аналіз архетипних моделей квазікомунікації у художньо-документальних текстах через ідеологічні матриці (брехня-захист, брехня-страх, брехня-агресія, іронія, гіпноз, медитація, брехня-ритуал) соціальних та біологічних систем, креативних індивідів, розрізнено і оприявлено закодовані в образи поняття гри та битви у людському суспільстві, рослинному й тваринному світах на індивідуальних та глобальних рівнях. Головний підсумок дослідження – запропонувати методи розпізнавання квазікомунікації. Найбільша суперечність і найбільший парадокс, які найчастіше перетворюють "чесну" комунікацію на квазі-комунікацію, є те, що комунікація індивідуально-національна за формою та масово-інтернаціональна, глобальна за змістом.Item Преса Великої Британії як об’єкт вивчення у працях українських медіадослідників(Сумський державний університет, 2020) Грень, З.У статті визначено основні напрями досліджень преси Великої Британії, які проводять українські науковці від часу здобуття незалежності України, виокремлено головні об’єкти наукового зацікавлення дослідників, охарактеризовано тематику наукових публікацій та окреслено перспективи для здійснення таких досліджень. Прицільну увагу приділено пресознавчому дискурсу, де предметом дослідження є особливості функціонування системи преси та певних її аспектів, основних тенденцій розвитку та застосування конкретного практичного інструментарію.Item Участь В. Старосольського у публіцистичній полеміці 1919–1920 рр. щодо Варшавського договору(Сумський державний університет, 2020) Огородник, Т.У статті розглядається публіцистична полеміка 1919–1920 рр. соціал-демократів В. Старосольського, М. Ганкевича, а також Д. Донцова з націонал-демократами К. Левицьким, П. Лисяком та ін. щодо українсько-польського порозуміння та укладання Варшавського договору 1920 р. між УНР та Польщею. Головна увага акцентується на полеміці довкола участі та ролі в українськопольських переговорах В. Старосольского. Об’єктом дослідження вибрано львівські пресодруки "Вперед", "Громадська Думка", "Нова Рада" та віденський часопис "Український прапор". Під час опрацювання публіцистичних статей застосовувались методи аналізу та синтезу, компаративний, прес-кліпінгу, що дали змогу означити основні концепти публіцистичної полеміки. Використовувалися історичний та логічний методи для визначення об’єктивності фактів полемістів, а також біографічний метод для розкриття громадсько-політичної діяльності вченого й публіциста.Item Преса Тернопільщини 1941–1944 років: краєзнавчий аспект(Сумський державний університет, 2020) Пелешок, О.У статті досліджуються матеріали українських періодичних видань часів гітлерівської окупації як вагомих складових висвітлення життя населення Тернопільщини в роки війни. Метою дослідження є загальний огляд преси періоду німецької окупації означеного регіону та дослідження проблемно-тематичної складової матеріалів краєзнавчо-історичного спектру на сторінках цих видань. Актуальність полягає в тому, що вказана преса порівняно недавно стала доступною для науковців, отож зазначена група періодичних видань до сьогодні залишається малодослідженою у журналістикознавстві. Показано, що в матеріалах краєзнавчого спрямування як домінантна виокремлюється географічна, економічна, історична та літературно-мистецька тематика. Проведене дослідження засвідчило, що краєзнавча тематика в періодиці Тернопільщини 1941–1944 рр. була однією з провідних, через яку поширювалися здобутки національної думки.Item Ейджиські дискурсивні практики в новинах електронних медіа(Сумський державний університет, 2021) Баландіна, Н.; Панькевич, О.Метою розвідки є виявлення дискримінаційних геронтофобських практик у новинах електронних ЗМІ й унаочнення багатовекторного дискурсивного поля ейджизму. Контент-аналіз дозволив установити специфіку геронтологічного ейджизму, зокрема його інституційний характер, наявність відкритої і латентної форм, що сприяють поширенню геронтофобії. Відбувається це в результаті ексклюзії за віком – процесу відчуження людини від соціального й економічного життя, зменшення соціальних ролей через застосування таких дискримінаційних практик, як біомедикалізація, маргіналізація, інвізибілізація, інфантилізація, дегуманізація, тривіалізація, патронаж. З-поміж цих практик є традиційні, заглиблені в давнину, й оперативні, скореговані сучасними реаліями. Медіа таким чином, з одного боку, поширюють те, що є в суспільстві, а з другого, визначають, яке ставлення до старості культивується в масовій свідомості.Item Аналіз неформальних комунікацій в умовах гібридної війни(Сумський державний університет, 2021) Юркова, О.; Смола, Л.У статті розглянуто інформаційно-психологічний компонент російсько-української гібридної війни та стійкість українського суспільства до неформальних комунікацій як складової зовнішніх інформаційних впливів. Виконано стислий огляд досліджень феномена гібридної війни та його особливостей у контексті дій і воєнної думки Російської Федерації. Проаналізовано приклади використання неформальних комунікацій як інструмента інформаційної війни. Результати дослідження підтверджують, що канали неформальної комунікації за певних умов можуть бути використані для нагнітання паніки та провокації загрозливих для державної безпеки наслідків. Зазначається, що необхідно підвищувати стійкість суспільства до цієї категорії гібридних впливів.Item Специфіка функціонування заголовків у регіональних ЗМІ (на прикладі газети "Подолянин")(Сумський державний університет, 2021) Лівіцька, О.У статті дефінітивно окреслено поняття "заголовок", а також наголошено на інформативності назв газетних матеріалів. Визначено, що заголовок відіграє особливу роль, оскільки це не просто елемент матеріалу, але й відображення основної ідеї журналістського тексту. Також виявлено функції, які виконують заголовки. Зокрема, на матеріалах регіонального видання "Подолянин" проаналізовано типи та функції заголовків як обов’язкової структурно-композиційної категорії газетного тексту. З’ясовано, що 50 % заголовків у Кам’янець-Подільському виданні "Подолянин" є проблемними та констатуючо-описовими, за допомогою яких регіональні журналісти привертають увагу до важливих проблем Кам’янеччини, підкреслюють необхідність їх подолання та подекуди пропонують шляхи розв’язання.