Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
2 results
Search Results
Item Germanische rezeption im wortschat der ruthenen(Sumy State University, 2019) Дегтярьова, Лариса Іванівна; Дегтярева, Лариса Ивановна; Dehtiarova, Larysa Ivanivna; Приходько, Наталія Анатоліївна; Приходько, Наталия Анатольевна; Prykhodko, Nataliia Anatoliivna; Назаренко, Олена В`ячеславівна; Назаренко, Елена Вячеславовна; Nazarenko, Olena ViacheslavivnaУ статті досліджуються германізми в тезаурусі русинської мови на основі тлумачних етимологічних словників русинської, німецької, української, польської, російської мов. Основна увага приділяється умовам запозичення та рецепції лексем з урахуванням фонетичних законів, що діють у вихідній мові, мові-посереднику та мові запозичення, історичних подій, менталітету та виявленню причин змін у фонетичній, смисловій, стилістичній, конотативній семантиці запозиченого слова. При аналізі русинського тезауруса визначається активність запозичень. Встановлюються історичні зв’язки русинів з австрійцями, німцями, поляками, росіянами, євреями, і яким чином це пов’язано з лінгвістично-культурними особливостями. У когнітивному дослідженні історичних лінгвістичних і психічних взаємозв’язків використовується науково-порівняльний метод, заснований на синхронії і діахронії розвитку мови. Психолінгвістичні методи дозволяють визначити принципи організації лексичних одиниць з точки зору психічних, ментальних і емоційних процесів. За допомогою психолінгвістичних методів можна зрозуміти, як організовуються фрагменти мовної свідомості у носіїв мови, і виявляються в психіці обєктивно існуючі смислові зв’язки. В рамках аналізу семантики запозичених німецьких слів в русинській мові, що відображають предмети психічної та матеріальної культури русинів, була досліджена додаткова лінгвістично-етнічна інформація. Було встановлено, що вивчені німецькі запозичення дають нам уявлення про мовні контакти русинів. Розвиток суспільства завжди прогресивно і містить в собі своєрідність національних культур та історичних епох. В статье исследуются германизмы в тезаурусе русинского языка на основе толковых этимологических словарей русинского, немецкого, украинского, польского, русского языков. Основное внимание уделяется условиям заимствования и рецепции лексем с учетом фонетических законов, действующих в исходном языке, языке-посреднике и языке заимствования, исторических событий, менталитета и выявлению причин изменений в фонетической, смысловой, стилистической, коннотативной семантике заимствованного слова. При анализе русинского тезауруса определяется активность заимствований. Устанавливаются исторические связи русинов с австрийцами, немцами, поляками, русскими, евреями, и каким образом это связано с лингвистическикультурными особенностями. В когнитивном исследовании исторических лингвистических и психических взаимосвязей используется научно-сравнительный метод, основанный на синхронии и диахронии развития языка. Психолингвистические методы позволяют определить принципы организации лексических единиц с точки зрения психических, ментальных и эмоциональных процессов. С помощью психолингвистических методов можно понять, как организуются фрагменты языкового сознания у носителей языка, и выявляются в психике объективно существующие смысловые связи. В рамках анализа семантики заимствованных германских слов в русинском языке, отражающих предметы психической и материальной культуры русинов, была исследована дополнительная лингвистически-этническая информация. Было установлено, что изученные германские заимствования дают нам представление о языковых контактах русинов. Развитие общества всегда прогрессивно и содержит в себе своеобразие национальных культур и исторических эпох.Item Sensitive Kolorisation der Gestalten der Deutschen und Ukrainischen Dichtung(Сумський державний університет; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2017) Дегтярьова, Лариса Іванівна; Дегтярева, Лариса Ивановна; Dehtiarova, Larysa Ivanivna; Lazutkina, J.; Trofimenko, A.Im Artikel wurden die Farbnamen, so genannte Kolorative, wie eine spezifische semantisch-stilistische Schicht der Lexik, ihre expliziten und impliziten Bedeutungen erforscht. Außerdem wurde der philosophische, für die Linguistik neue Begriff, wie Qualia der Farben betrachtet. Es wurden die Funktionen der Kolorative in den Phareseologismen, festen Redewendungen und der deutschen und ukrainischen Dichtung analysiert, und auf welche Weise es mit den linguistisch-kulturellen Besonderheiten verbunden ist. Es wurde festgestellt, dass die Kolorative nicht nur äußerliche Merkmale, sondern auch die Handlungen, den geistigen Zustand des Menschen, seine Gefühle übergeben, expressiv-emotionell den Inhalt färben, die gemeinsame Stimmung des Werks bestimmen, die künstlerischen Ausdrucksmittel unifizieren und verschiedenartig gestalten, die Fähigkeit haben können, die Lexeme untypisch zu kombinieren und eine Reihe der Assoziationen zu schaffen. Dank solchen breiten Spektrums werden die Funktionen der Farbnamen für die Gestaltung der Metapher, Antithesen, Parallelismen verwendet, während sie häufiger als Epitheta vorkommen.