Факультет іноземної філології та соціальних комунікацій (ІФСК)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2
Browse
1340 results
Search Results
Item Добірка авторських журналістських матеріалів на соціально-історичну тематику(Сумський державний університет, 2024) Шпурік, А.А.У роботі представлено матеріали авторського журналістського проєкту «Повернення ідентичності» на соціально-історичну тематику. Актуальність проєкту обумовлена недостатньою висвітленістю теми в медіа та потребою створити добірку матеріалів, яка спрямовані на формування національної свідомості, поширення знань про українську ідентичність, культурну спадщину, звільнення від імперських наративів. Проєкт представлено в мультимедійному форматі на платформі для створення мультимедійних історій Shorthand. Матеріали проєкту записані в аудіоформаті та опубліковані на стримінговій платформі SoundCloud, аби люди із порушенням зору могли їх послухати. Дипломний проєкт містить 36 сторінок основного тексту та 19 використаних джерел.Item Мова – джерело художньо-естетичних цінностей (А. Бортняк про мову)(Сумський державний університет, 2024) Глуховцева, К.Д.Ім’я А. А. Бортняка – відомого українського поета, публіциста, перекладача, літературознавця, громадського діяча – знане в усій Україні, адже він як «великий майстер слова» (А. Гарманюк), небайдужий до нагальних питань суспільства, діставав «живу воду з колодязя тисячоліть» (В. Базилевський). На думку А. Подолинного, «Провідна тематика його творчості – це історія й сучасне життя рідного краю, моральні та етичні проблеми, філософське осмислення людського буття, виховання національної гідності, екологічної культури» (Заря, 2008). Турбували поета й питання мови, її структури та нормативності. Якщо говорять про художню майстерність А. Бортняка, то зауважують, що він «облюбовує відгранені строфічні структури, предметні образи, скріплені живою думкою, що пульсує… Він проникає в дійсність, а не розмальовує її» (П. Осадчук) (Заря, 2008). Насамперед хочемо відзначити, що А. Бортняк – автор неповторних лінгвістичних мініатюр, створених для того, щоб полегшити вивчення окремих правописних правил, зрозуміти сутність граматичних явищ. Це передусім вірші про «непоказний пом’якшувальний знак», про узгодження, керування і прилягання як типи синтаксичного зв’язку між словами в реченні та ін. Скажімо, у вірші про м’який знак згадано майже всі правила уживання цієї графеми на письмі, а також випадки, коли знак м’якшення використовувати не треба. Для цього поет створює алегоричний образ доброї літери з м’якою вдачею, що здатна все пом’якшувати: «На ниві орфографії усяк / несе свій хрест, наскільки це можливо. / Непоказний пом’якшувальний знак / до кожного підійде співчутливо».Item The evolution and challenges of post-war memorialization: from traditional monuments to digital spaces(Sumy State University, 2024) Симоненко, Наталія Олександрівна; Symonenko, Nataliia Oleksandrivna; Отрощенко, Лариса Степанівна; Otroshchenko, Larysa Stepanivna; Gromak, О.Ju.According to the UN Special Rapporteur, the increase in memorialization became «institutionalized between 1997 and 2005» (Beazley, 2021). Post-war memorialization as the performative act linked to remembrance was thoroughly investigated by many scientists (Hass, 1998; Prost, 2002; Login, 2012, 2015; Pinkerton, 2012; Robins, 2012; Amat, 2015; Billingsley, 2018; Lundqvist, 2019; Atabay, 2022; Lee, 2023). T. Zaninovic, N. Omicevic et all emphasize that memorialization, in various forms, has been an integral aspect of human civilization throughout history. It highlights how monuments and symbols such as dolmens, pyramids, temples, churches, and chapels have served as means of memorialization and connection to places of significance. These elements not only represent human creativity but also function as historical tools for shaping and marking places (Zaninovic, 2023). The practice of memorialization, particularly prevalent in post-conflict societies, has evolved into a widespread cultural phenomenon. Influenced by Western memorial models, memorialization has become a means for societies to reckon with past tragedies and mass atrocities publicly. Memorialization is portrayed as a vital component of struggles for human rights, reparations, and democratic consolidation in societies emerging from conflict. While often viewed as a tool for reconciliation, the process is not without its challenges (Beazley, 2021). Memory theorists suggest that the increase in memorialization may stem from a fear of forgetting, particularly in an era marked by rapid technological change.Item Ситуативна дисфорія: стенічні та астенічні характеристики(Сумський державний університет, 2024) Іванова, Тетяна Володимирівна; Ivanova, Tetiana VolodymyrivnaОднією з визначальних особливостей сучасності є зростання рівня психічних розладів, зокрема поширення полі-емоційних відхилень різної нозології. Ця ситуація вимагає розробки додаткових підходів як для категоріального опису психоемоційних відхилень, так і формування необхідних психологічних втручань для роботи з такими розладами. Прикладом таких порушень є дисфорія – психоемоційний розлад з широким спектром симптомів. У сфері афективних розладів термін «дисфорія» можна вважати парасольковим, оскільки він описує різноманітні негативні стани: туга, сум, субдепресія, поєднання тривоги та депресії, комплекс негативних емоцій та загального незадоволення (Blumer, Montouris, Davies, 2005). Таким чином, дисфорію можна охарактеризувати як стійкий негативний настрій без чіткого об’єкту, невмотивований, ригідний, дискомфортний стан, який формує негативне ставлення людини до світу, інших та себе (Liebowitz, Klein, 1979). При вивченні ситуативної дисфорії важливо визначити, які компоненти переважають: астенічні (туга, сум, пасивність) чи стенічні (лють, роздратування, конфліктність). Виділення цих компонентів допоможе розробити логічну тактику психологічної корекції (D’Agostino, Rossi, Starcevic, 2018). Саме це і було метою дослідження – вивчення співвідношення проявів ситуативної дисфорії з деякими стенічними та астенічними чинниками.Item Соціально-емоційне навчання здобувачів ЗВО(Сумський державний університет, 2024) Дмітренко, Н.Є.Для успішної професійної реалізації і кар’єрного зростання кожен фахівець повинен володіти необхідними професійними уміннями і знаннями, що в сучасній психологічній літературі називаються hardskills (жорсткими або професійними навичками). Саме цьому навчають майбутніх фахівців у ЗВО, а після – теоретичні знання вже шліфуються на практиці. Проте, як демонструють реалії життя, досягнення кар’єрних висот залежить не лише від суто теоретичних знань і професійних навичок, але і від наявності так званих soft skills – гнучких або м’яких навичок, що представляють собою комплекс неспеціалізованих, надпрофесійних навичок, необхідних для ефективної та успішної професійної діяльності. Зазначені навички є необхідними і надзвичайно важливими в самореалізації кожної людини будь-якого віку, як молоді, так і дорослих. Особливо «прокачка» soft skills актуальна для студентів, що навчаються та готуються стати майбутніми фахівцями. Згідно з результатами досліджень внесок м’яких навичок в професійну успішність фахівця складає 85%, а жорстких – 15 %.Item Роль арт-терапії в спілкуванні зі студентами з високим рівнем тривожності(Сумський державний університет, 2024) Сахно, Парасковія Іванівна; Sakhno, Paraskoviia Ivanivna; Глазун, С.О.Актуальність теми визначається необхідністю дослідити роль методів когнітивно-поведінкової терапії, арт-терапії в спілкуванні з особами юнацького віку з високим рівнем тривожності. Так як цей віковий період, який є сензитивним для формування світогляду, а професійне та особистісне самовизначення є провідним видом діяльності юнаків, часто супроводжується таким проявом емоційного стану як тривожність. Вплив тривожності на самооцінку осіб юнацького віку має велике значення в розвитку особистості, оскільки феномен тривоги, який переживає індивід, пов’язаний з особливостями інтелекту, певними характеристиками сприйняття та рівнем потреб.Item Coaching to develop inner processes through teaching(Sumy State University, 2024) Berezinska, O.; Maletska, I.Coaching to develop inner processes through teaching There has been remarkable growth in the use of coaching in educational settings over the last decade. Coaching is a conversational activity that aims to support people to learn and develop, thereby enhancing their ability to achieve more of their untapped potential. Coaching in education has been defined as «a one-to-one conversation focused on the enhancement of learning and development through increasing self-awareness and a sense of personal responsibility, where the coach facilitates the self-directed learning of the coachee through questioning, active listening, and appropriate challenge in a supportive and encouraging climate» (van Nieuwerburgh, 2012). Coaching in education means partnering with students in a thought-provoking and creative process that inspires them to maximize their personal and academic potential. This way of understanding coaching highlights how it is perfectly aligned with the purpose of educational organizations. It is about creating the best possible environments for student to learn for themselves.Item Ukrainian language Hub-laboratory for international students as a pedagogical innovation in quality education(Sumy State University, 2024) Левенок, Інна Сергіївна; Levenok, Inna Serhiivna; Сидоренко, Ольга Павлівна; Sydorenko, Olha Pavlivna; Zumrut, A.The research in language pedagogy is determined by searching the most suitable strategies for language teaching in distance learning, in particular Ukrainian as a foreign language. Language Hub-laboratory for international students is definitely an important tool for receiving qualitative education. The aim of the research is to analyze the role of hub-laboratory in teaching Ukrainian language to international students as a pedagogical innovation in quality education.Item До питання про використання проєктних технологій як інноваційного засобу в процесі вивчення історії української літературної мови у ЗВО педагогічного профілю (з досвіду роботи)(Сумський державний університет, 2024) Беценко, Т.П.Проєктна технологія сьогодні є однією із затребуваних. Ме́тод проє́ктів осмислюється як освітня технологія, що спрямована на здобуття учнями, студентами знань у тісному зв'язку з реальною життєвою практикою і передбачає формування в них специфічних умінь і навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку. Робота над проєктом – це практика особистісно-орієнтованого навчання в процесі конкретної діяльності учня, студента на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів (Коновальчук, 2017).Item Інтернет-комунікація в сучасному мовному просторі(Сумський державний університет, 2024) Циганок, Ю.С.Мова не просто слугує інструментом для спілкування, вона відображає унікальну культуру та світогляд народу. Її структура, лексика та фразеологія формують уявлення про світ, впливаючи на думки, почуття та поведінку людей. Інтернет-комунікація стала невід’ємною частиною нашого повсякденного життя. Розвиток цифрових технологій докорінно змінив способи спілкування, обміну інформацією та самовираження людей у сучасному світі. Інтернет простір породив нові форми мовлення, жанри та стилістичні особливості, що зумовлює необхідність всебічного дослідження цього феномену.