Автореферати
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/96
Browse
141 results
Search Results
Item Адміністративно-правові засади здійснення фінансового моніторингу в Україні(Сумський державний університет, 2024) Уткіна, Марина Сергіївна; Utkina, Maryna SerhiivnaДисертаційне дослідження присвячено комплексному дослідженню законодавчих і теоретичних адміністративно-правових засад провадження фінансового моніторингу. У роботі надано вдосконалене поняття «фінансовий моніторинг», надано авторське визначення понять «міжвідомча взаємодія суб’єктів фінансового моніторингу», «принципи фінансового моніторингу», «функції фінансового моніторингу», «методи фінансового моніторингу» та «інформаційне забезпечення фінансового моніторингу». Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері провадження фінансового моніторингу. Предметом дисертаційного дослідження є адміністративно-правові засади провадження фінансового моніторингу. Дисертація містить наукові положення й результати, отримані під час проведення наукового дослідження, що виконують актуальне завдання щодо комплексного вивчення й розкриття адміністративно-правових засад провадження фінансового моніторингу. Висвітлено генезу становлення й розвитку інституту фінансового моніторингу в Україні. Наголошено на активній ролі України на шляху до створення ефективної й дієвої системи, інституту фінансового моніторингу, який сформувався під впливом змін у світовій фінансовій системі, міжнародних зобов’язань і внутрішніх потреб країни в боротьбі зі злочинністю та корупцією. Проаналізовано положення доктринальних джерел щодо правових засад провадження фінансового моніторингу. Це дозволило комплексно вивчити та проаналізувати найбільш суттєві та значущі праці з обраної тематики, що є теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження; дозволило уникнути дублювання вже вивчених питань і зосередити увагу на нових або недостатньою мірою досліджених аспектах із метою формулювання власної позиції. З урахуванням того, що методологічні засади є базисом для будь-якого наукового й дослідницького проєкту, за допомогою яких забезпечується якісний внесок у розвиток знань у різних галузях, наголошено на важливості вибору правильної методології. Методологія визначає принципи, за якими проводяться наукові дослідження, а також виокремлює методи та підходи, що використовуються для отримання знань і розв’язання проблем. Виокремлено та проаналізовано базисні методологічні принципи. Наголошено на складності класифікації методів наукового дослідження через плюралізм поглядів щодо критеріїв класифікації. Визначено категорії методів наукового пізнання, використані під час проведення дослідження фінансового моніторингу. Узагальнено, систематизовано і проаналізовано наявні позиції представників наукової спільноти щодо категорії «фінансовий моніторинг», запропоновано авторське визначення. Виокремлено основні структурні елементи фінансового моніторингу: основні засади (принципи) фінансового моніторингу; основні цілі фінансового моніторингу; предмет фінансового моніторингу; об’єкти фінансового моніторингу; суб’єкти фінансового моніторингу як основні засади, що визначають підходи та методологію до виявлення, аналізу та контролю фінансових операцій із метою виявлення та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення й інших фінансових злочинів. Розглянуто функції фінансового моніторингу як конкретні своєрідні напрями його застосування під час виконання різних функціональних завдань і методи фінансового моніторингу як сукупність структурованих і систематизованих прийомів та засобів (інструментарію), що використовуються для збирання, аналізування та оброблення масиву інформаційних даних із метою запобігання та протидії фінансовій злочинності (легалізації злочинних доходів (зокрема й за допомогою віртуальних активів; корупційних діянь тощо)), фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Розкрито сутність інформаційного забезпечення системи фінансового як системи фінансового моніторингу як систему процесів, ресурсів і технологій, що забезпечує збирання, оброблення, аналізування та подання інформації, необхідної для виявлення та відстеження незаконної фінансової діяльності, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також ідентифікації фінансових ризиків і забезпечення дотримання відповідних нормативних вимог і законодавства. Виділено основні складові інформаційного забезпечення системи фінансового моніторингу. Досліджено питання державного регулювання фінансового моніторингу, що є всебічним і складається з різноманітних компонентів. Основними методами регулювання є правові засоби, що містять у собі різні форми та методи управління. Вплив усього цього комплексу регуляторів сприяє формуванню управлінсько-правового середовища, у межах якого суб’єкти державного управління діють на основі чітко визначених законодавчих меж. Наголошено, що державне регулювання є комплексним і ґрунтується на міжнародних стандартах і вимогах Європейського співтовариства. Визначено, що, незважаючи на той факт, що законодавча база, яка регулює провадження фінансового моніторингу в Україні, перебуває ще в процесі становлення, вона є доволі ґрунтовною і враховує більшою мірою основні положення міжнародних стандартів. Обґрунтовано, що вітчизняну законодавчу базу, що регулює систему фінансового моніторингу, можна умовно зобразити як таку, що має кілька рівнів, як і в більшості зарубіжних країн. Визначено такі рівні вітчизняної законодавчої бази: конституційний; рівень законів, що регулюють питання, пов’язані з фінансовими операціями загалом; профільні (спеціалізовані) закони, що регулюють безпосередньо фінансовий моніторинг; рівень підзаконних нормативно-правових актів; міжнародні договори та стандарти; акти суб’єктів державного фінансового моніторингу. Здійснено типологізацію підрозділів фінансового моніторингу та їхньої компетенції. Визначено, що необхідність створення підрозділів фінансової розвідки й виконання ними своїх основних функцій дозволить країні відповідати рекомендаціям Групи з розроблення фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (ФАТФ) – Міжнародних стандартів боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму і розповсюдженням зброї масового знищення. Запропоновано розглядати підрозділи фінансової розвідки як організаційні інституції (одиниці), що спеціалізуються в галузі збирання та аналізування фінансової інформації для виявлення фінансових злочинів і порушень. Констатовано, що під час вибору моделі для організації підрозділу фінансової розвідки насамперед необхідно врахувати локальні (місцеві) умови (у країні) у контексті функціонування такої інституції в одній із структур. Наголошено, що жодна країна не може самостійно боротися з такими явищами, як легалізація (відмивання) злочинних доходів, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, корупція, і лише колективні зусилля світової спільноти можуть забезпечити ефективну протидію і протистояти цим діянням. З урахуванням цього суб’єктів фінансового моніторингу розглянуто залежно від рівня їхнього функціонування – національного (вітчизняного) та міжнародного (наднаціонального). Визначено основну роль і значення організацій наднаціонального рівня в забезпеченні провадження ефективного фінансового моніторингу за допомогою: координації та співпраці; розроблення стандартів і нормативів; оцінювання та нагляду; навчання та розвитку навичок; міжнародної співпраці загалом; забезпечення стабільності та безпеки. Констатовано, що порівняно з іншими системами фінансового моніторингу, такими як закордонні аналоги, вітчизняна система наділена більшими повноваженнями. Оскільки суб’єкти фінансового моніторингу не лише отримують інформацію, але й самостійно проводять фінансові розслідування. Проаналізовано основоположні засади міжнародного співробітництва у сфері провадження фінансового моніторингу. Виокремлено виклики, які потрібно враховувати за умови міжнародної співпраці: відсутність єдиної системи фінансового моніторингу; технологічну складність і швидкий розвиток фінансових інструментів і технологій, що використовуються для незаконних фінансових операцій; політичні та геополітичні чинники, які можуть перешкоджати співпраці між країнами. Проаналізовано досвід зарубіжних країн (Сполучені Штати Америки, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Федеративна Республіка Німеччина, Французька Республіка) з метою пошуку можливих способів покращання системи фінансового моніторингу в Україні, адміністративно-правових засад його провадження. Визначено основні переваги систем фінансового моніторингу в цих країнах із метою можливості імплементації в Україні. Запропоновано напрями подальшого розвитку та удосконалення вітчизняної системи фінансового моніторингу: удосконалення вітчизняного законодавства в контексті оновлених міжнародних стандартів і європейських рекомендацій із метою уніфікації і приведення у відповідність; впровадження ризик-орієнтованого підходу у практичну і щоденну роботу всіх учасників національної системи фінансового моніторингу; поліпшення механізмів міжвідомчої взаємодії суб’єктів фінансового моніторингу та розроблення методики такої взаємодії; удосконалення порядку міжнародної взаємодії і співпраці між суб’єктами фінансового моніторингу України та зарубіжних країн, зокрема підрозділами фінансової розвідки. Досліджено міжвідомчу взаємодію суб’єктів фінансового моніторингу в контексті провадження фінансового моніторингу з урахуванням того, що інститут фінансового моніторингу є системним утворенням, тому ґрунтується на регламентації відносин певних груп. Визначено, що міжвідомча взаємодія полягає у спільній роботі суб’єктів фінансового моніторингу за допомогою обміну інформацією та координації заходів із метою виявлення, припинення та протидії фактів легалізації (відмиванню) злочинних доходів, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення й інших видів фінансової злочинності. Запропоновано внести зміни до чинного законодавства, що регулює питання провадження фінансового моніторингу.Item Адміністративно-правові засади взаємодії судово-експертних установ з правоохоронними органами(Сумський державний університет, 2021) Полянський, А.О.В дисертації визначено поняття та розкрито значення взаємодії судово-експертних установ з правоохоронними органами; окреслено мету, принципи та завдання взаємодії судово-експертних установ з правоохоронними органами; з’ясовано сутність та особливості діяльності судово-експертних установ та правоохоронних органів як об’єкту адміністративно-правового регулювання; визначено поняття та окреслено систему судово-експертних установ та правоохоронних органів; розкрито завдання та функції судово-експертних установ та правоохоронних органів як суб’єктів взаємодії; окреслено компетенцію судово-експертних установ та правоохоронних органів як суб’єктів взаємодії; встановлено юридичні гарантії та межі юридичної відповідальності судово-експертних установ та правоохоронних органів як суб’єктів взаємодії; узагальнено рівні взаємодії судово-експертних установ з правоохоронними органами; з’ясовано напрямки взаємодії судово-експертних установ з правоохоронними органами; охарактеризовано адміністративно-правові форми та методи взаємодії судово-експертних установ з правоохоронними органами; визначено напрямки вдосконалення адміністративного законодавства, яке регулює взаємодію судово-експертних установ з правоохоронними органами; встановлено шляхи оптимізації критеріїв оцінювання ефективності взаємодії судово-експертних установ з правоохоронними органами; визначено перспективи вдосконалення координації діяльності судово-експертних установ з правоохоронними органами.Item Адміністративно-правові засади здійснення контролю за якістю вищої освіти в Україні(Сумський державний університет, 2021) Невядовський, В.О.Дисертацію присвячено аналізу адміністративно-правових засад здійснення контролю за якістю вищої освіти в Україні. Визначено поняття та особливості вищої освіти як об’єкту контролю. З’ясовано сутність та зміст контролю як способу забезпечення законності в діяльності закладів вищої освіти. Окреслено систему принципів контролю за якістю вищої освіти в Україні. Охарактеризовано правові засади контролю за якістю вищої освіти в Україні та встановлено місце серед них адміністративно-правового регулювання. Узагальнено завдання та функції контролю за якістю вищої освіти в Україні. Встановлено предмет та межі контролю за якістю вищої освіти в Україні. Розкрито систему суб’єктів контролю за якістю вищої освіти в Україні. Систематизовано адміністративні форми та методи контролю за якістю вищої освіти в Україні. Окреслено проблеми класифікації контролю за якістю вищої освіти в Україні. Визначено поняття та види державного контролю за якістю вищої освіти в Україні. З’ясовано особливості самоврядного та громадського контролю за якістю вищої освіти в Україні. Розкрито особливості участі міжнародних організацій та інших суб’єктів міжнародного права в оцінюванні якості вищої освіти в Україні. Узагальнено зарубіжний досвід контролю за якістю вищої освіти та опрацьовано можливості його використання в Україні. Встановлено перспективні напрямки вдосконалення адміністративних процедур здійснення контролю за якістю вищої освіти в Україні. Окреслено напрямки оптимізації критеріїв оцінювання ефективності здійснення контролю за якістю вищої освіти в Україні. З’ясовано шляхи удосконалення організаційних засад здійснення контролю за якістю вищої освіти в Україні.Item Детермінанти підвищення інвестиційного потенціалу національної економіки(Сумський державний університет, 2021) Москаленко, Б.А.Дисертаційна робота присвячена розвитку теоретичних засад виявлення тенденцій в еволюції теорії управління інвестиційним потенціалом національної економіки, поглибленню концептуальних основ реалізації державної політики забезпечення інвестиційного потенціалу національної економіки, обгрунтуванню механізмів та функцій стейкхолдерів, принципів та інструментів його підвищення, розвитком типологізації існуючих та розробленню нового підходу до оцінювання інтегрального індексу інвестиційного потенціалу національної економіки, удосконаленню методичного інструментарію оцінювання рівня каплингу його системоутворюючих детермінант, розвитку науково-методичного інструментарію оцінювання впливу інституціональної детермінанти на інвестиційний потенціал національної економіки, обгрунтування коінтеграції між рівнями інвестиційного потенціалу національної економіки та його інституціонально-поведінковими детермінантами.Item Податкове регулювання інвестиційної діяльності в Україні(Сумський державний університет, 2021) Подмарьов, О.Ю.В дисертації уточнено змістовну сутність та запропоновано авторське визначення поняття "податкове стимулювання інвестиційної діяльності"; побудовано концептуальну структурну схему податкового регулювання інвестиційної діяльності, що грунтується на групуванні та упорядкуванні окремих елементів податкового регулювання до єдиної системи; обгрунтовано, що податкове регулювання інвестиційної діяльності є фіскально-структурним інструментом державного регулювання інвестиційної діяльності; визначено, що найбільш дієвим інструментом стимулювання інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств є податкові пільги; проаналізовано розвиток податкової системи України, визначено її недосконалість і доведено необхідність подальшого реформування; розроблено науково-методичний підхід щодо оцінювання залежності інвестиційної діяльності від податкового регулювання, що дозволило прогнозувати показник капітальних інвестицій підприємств; здійснено оцінювання фіскальної ефективності системи податкового регулювання в Україні шляхом розрахунку та аналізу релевантних показників; визначено вплив потенційної податкової бази на податкові надходження Зведеного бюджету України.Item Вплив лазерного фотографічного обернення на кристалізацію срібла в фотошарі(Сумський державний університет, 2021) Півень, О.Б.Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню ефекта Гершеля (нормального і позитивного) і соляризації в МК AgBr від лазерних джерел світла та виявленню умов кристалізації аморфного срібла в цих МК. В даній роботі вперше: - створено КМ кінетик росту згустків срібла в емульсійних МК AgBr та встановлено умови переходу аморфного срібла в кристалічне під дією випромінювання від одного лазера та під дією випромінювання одночасно від двох лазерів для різних довжин хвиль, потужностей і експозицій лазерного світла. - для умов ЛЕГ обчисленнями показана можливість трифотонного поглинання ІЧЛВ з різними довжинами хвиль при лазерному фотоефекті з частинок Ag, які знаходяться в контакті з МК AgBr. Виявлено зниження червоної границі зовнішнього лазерного фотоефекту при одночасному існуванні зовнішнього і внутрішнього фотоефекту. Результати обчислень підтверджено експериментально. - запропоновано вісесиметричну модель утворення ЦПЗ на території КЦ, яка враховує анізотропію властивостей МК AgBr та утворення колективу електронів в областях виходу вісей симетрії на поверхню МК AgBr під дією акусто-ЕРС. - експериментально показано, що під час ЛЕГ срібні кристалічні нитки значної довжини можуть рости з поверхні МК AgBr без дії проявника. - одержано збільшення НЛЕГ при одночасній дії ІЧЛВ і постійного електричного поля. - одержано соляризацію без проявлення і травлення МК AgBr під дією ІЧЛВ. - отримано ЛЕВ і лазерну соляризацію за порівняно дуже малий час при кімнатній температурі. - отримано, що при температурі 77 К в умовах ЛЕГ при довжині хвилі лазерного світла λ = 633 нм і потужності 2,5 мВт утворюються аморфні частинки срібла, а при потужності 10 мВт за той же час - кристалічні ЦПЗ.Item Адміністративно-правові засади реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки держави(Сумський державний університет, 2021) Кошиков, Д.О.Дисертацію присвячено аналізу адміністративно-правових засад реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки держави. Охарактеризовано економічну безпеку держави як об’єкт адміністративно-правового регулювання. Визначено зміст, принципи та функції державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки держави. Проаналізовано правові засади реалізації такої політики та з’ясовано місце серед них положень адміністративного законодавства. Встановлено систему суб’єктів реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки держави. Визначено особливості діяльності загальних та спеціальних суб’єктів. З’ясовано роль та місце органів місцевого самоврядування та інституцій громадянського суспільства в механізмі реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки держави. Досліджено сутність та види форм і методів реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки держави. Розкрито особливості гарантій прав учасників адміністративно-правових відносин у сфері реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки держави. Сформульовано пропозиції щодо формування системи критеріїв оцінки ефективності реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки держави. Визначено шляхи удосконалення формування та реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки, узагальнено зарубіжний досвід такого регулювання та опрацьовано можливості його використання в Україні.Item Детермінанти підвищення енергетичної ефективності національної економіки(Сумський державний університет, 2021) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia AnatoliivnaДисертаційна робота присвячена розвитку теоретичних засад виявлення закономірностей еволюції теорії забезпечення енергоефективності національної економіки, вдосконаленню концептуальних засад реалізації державної політики, обгрунтуванню механізмів, принципів та інструментів її підвищення, поглибленню типологізації підходів і розробленню теоретико-методичного інструментарію інтегрального оцінювання її рівня, розвитку науково-методичних засад визначення дивергентних та конвергентних складових енергоефективності національної економіки на основі концепцій σ- і β-конвергенції, вдосконаленню методичного інструментарію прогнозування її дивергентної складової, оцінюванню впливу інституціональних та інвестиційно-інноваційних детермінант на його підвищення.Item Адміністративно-правова протидія правопорушенням у сфері господарської діяльності(Сумський державний університет, 2020) Сугак, О.В.Дисертаційне дослідження присвячено визначенню сутності та розкриттю особливостей адміністративно-правової протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності. З’ясовується сутність поняття та види правопорушень у сфері господарської діяльності як об’єкта адміністративно-правової протидії. Визначаються види та особливості правоохоронної діяльності із протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності. Надається характеристика правовому регулюванню протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності та встановлюється місце у ньому адміністративно-правових норм. Окреслюються мета, принципи та напрямки адміністративно-правової протидії правопо- рушенням у сфері господарської діяльності. Розкривається зміст адміністративно-правового статусу суб’єктів протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності в Україні. Окреслюється коло адміністративно-правових форм та методів протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності в Україні. Узагальнюється зарубіжний досвід протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності та опрацьовуються можливості його використання в Україні. Окреслюються напрямки вдосконалення національного законодавства, яке регламентує протидію правопо- рушенням у сфері господарської діяльності. Визначаються напрямки удосконалення взаємодії та координації між суб’єктами протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності в Україні.Item Адміністративно-правові засади кінологічного забезпечення правоохоронної діяльності в Україні(Сумський державний університет, 2020) Селюков, В.С.Дисертацію присвячено аналізу адміністративно-правових засад кінологічного забезпечення правоохоронної діяльності в Україні. У роботі встановлено закономірності становлення та розвитку службової кінології, охарактеризовано кінологічне забезпечення правоохоронної діяльності як об’єкта адміністративно-правового регулювання, встановлено його мету, завдання та принципи. Проаналізовано правові засади кінологічного забезпечення правоохоронної діяльності в Україні та з’ясовано місце в них адміністративного законодавства. Окреслено коло суб’єктів кінологічного забезпечення правоохоронної діяльності в Україні, уточнено коло їх завдань та функцій. Надано характеристику форм та методів використання службових собак з метою вирішення оперативно-службових завдань. Охарактеризовано стан кадрового забезпечення діяльності кінологічних підрозділів правоохоронних органів в Україні. Розкрито зміст матеріально-технічного забезпечення діяльності кінологічних підрозділів правоохоронних органів в Україні. Узагальнено зарубіжний досвід діяльності суб’єктів кінологічного забезпечення правоохоронної діяльності та визначено можливості його використання в Україні. Окреслено перспективні напрями удосконалення адміністративного законодавства, яке регламентує кінологічне забезпечення правоохоронної діяльності в Україні. Сформульовано пропозиції щодо розвитку форм та методів кінологічного забезпечення правоохоронної діяльності в Україні.