Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
44 results
Search Results
Item Clinical and epidemiological characteristics of Long-COVID development patterns in patients of different age groups(Sumy State University, 2024) Світайло, Владислав Сергійович; Svitailo, Vladyslav Serhiiovych; Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola DmytrovychМета дослідження – встановлення клініко-епідеміологічних закономірностей розвитку Long-COVID після перенесеної коронавірусної хвороби. Матеріали і методи. Здійснено анкетування та огляд осіб, що перехворіли на COVID-19 та аналіз медичної документації. З урахуванням критеріїв включення та виключення були залучені до групи дослідження 77 жінок та чоловіків, які перенесли коронавірусну хворобу. Анкета-опитувальник містила питання щодо віку, статі, наявності хронічних захворювань до початку коронавірусної хвороби, статус щеплення, наявність скарг та загальний стан після перенесеного захворювання, приймання препаратів, відношення до паління, оцінка досліджуваним зміни фізичної витривалості та загальної якості життя після перенесеної коронавірусної хвороби. Групу порівняння склали практично здорові люди відповідного віку. Результати. У період після перенесеної коронавірусної хвороби до 3 місяців, скарги надавали переважно особи 31–40 років, але із збільшенням часу починали переважати пацієнти більш старшого віку (51–60 років). Основні групи скарг (загальні, респіраторні, нервово-психічні, кардіоваскулярні) надавали досліджувані, які, переважно, були вакциновані, при цьому загальний рівень вакцинованих серед них перевищував 80%. Хвороби серцево – судинної системи переважно фіксувались у жінок віком 51–60 років незалежно від терміну перенесеної коронавірусної хвороби. Зниження фізичної витривалості та загальне зниження якості життя за суб’єктивною оцінкою спостерігалось переважно у жінок віком від 40 до 60 років, частка вакцинованих серед них складала 81,3%. При цьому, рівень тих, хто палить, серед вищезгаданих груп досліджуваних був низьким. Висновки. Серед осіб, які надавали скарги після перенесеної коронавірусної хвороби, більшість складали жінки. Переважали скарги на слабкість (46,8 %), тривогу (44,2 %), погіршення настрою(41,6%), головний біль (28,6%), задишку (23,4%), відчуття серцебиття у спокої (23,4 %), запаморочення (16,7 %). Водночас, спостерігалася менша частка тих, хто відмічає когнітивні порушення (порушення концентрації та уваги – 7,8%, погіршення пам’яті – 14,3%), шлунково-кишкові розлади (13,0 %) та болі у м’язах (13,0%). Більшість були вакциновані (80,0 %), а відсоток тих, хто палили, був низьким (18,5 %).Item Gut microbiota metabolites connections with echocardiography atrial fibrillation characteristics in patients with coronary artery disease(Sumy State University, 2024) Melnychuk, I.Мета: виявити зв’язок між метаболітами кишкової мікробіоти та ехокардіографічними (ЕхоКГ) характеристиками фібриляції передсердь (ФП) у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС). Матеріали і методи: 300 хворих було розподілено на 3 групи: перша (ІХС) –149 пацієнтів з ІХС, але без аритмій, друга (ІХС+ФП) – 124 пацієнти з ІХС та пароксизмом ФП та контрольна група (КГ) – 27 пацієнтів без ІХС та аритмії. ЕхоКГ виконано ALOKA SSD-5000. Рівень триметиламіну (ТМА), триметиламін-N-оксиду (ТМАО) у плазмі та фекальних рівнях коротколанцюгових жирних кислот (КЖК) визначали за допомогою газової хроматографії з детекцією мас-електронів. Результати: Ізокапронова та ізомасляна калові кислоти виявляються у ІІ групі порівняно з КГ. У хворих ІІ групи виявлено підвищення рівнів ТМА (16,13%), ТМАО (57,54%) та зниження їх співвідношення (26,16%) порівняно з І групою, Р<0,05. У хворих ІІ групи виявлено підвищення вмісту валеріанової (1128,43 %) та зниження масляної (78,75 %), ізовалеріанової (43,71 %), каприлової (99,21 %) кислот, жирних кислот середнього ланцюга (95,54 %) та загальної кількості КЖК калу (17,09 %) порівняно з І групою Р<0,05. У хворих ІІ групи відзначено збільшення діаметра лівого передсердя (10,03%), об’єму лівого передсердя (15,40 %) та індексу об’єму лівого передсердя (11,48 %) порівняно з І групою, Р<0,05. Найбільшу кількість кореляцій виявлено між ЕхоКГ показниками та ТМА (загальна кількість = 11), масляною кислотою (загальна кількість = 10) і ТМАО (загальна кількість = 9). Індекс діаметра лівого передсердя, який зазвичай підвищується у пацієнтів з фібриляцією передсердь, корелюється з ТМА (r=0,392), ТМАО (r=0,333), масляною кислотою (r=-0,321), ізомасляною кислотою (r=-0,359) та фекальними жирними кислотами середнього ланцюга (r=-0,362), P<0,05. Висновок: зв’язок між метаболітами кишкової мікробіоти та характеристиками ЕхоКГ ФП у пацієнтів з ІХС базувався переважно на кореляції між індексами лівого передсердя та ТМА, ТМАО, масляною кислотою, ізомасляною кислотою та жирними кислотами середнього ланцюга.Item Застосування тривимірних цифрових технологій для відображення будови серця(Сумський державний університет, 2024) Петров, В.Ф.; Паньків, М.В.Вступ. Із-за багатокомпонентної об’ємної будови серця, повноцінно відобразити цей орган традиційними рисунками є складним завданням. Тому для зображення анатомії серця виникла необхідність у застосуванні тривимірних моделей, відповідні цифрові технології для яких стали доступними в останні десятиліття. Матеріал і методи. З бази MEDLINE відібрано статті, які відображають ключові етапи виникнення тривимірних цифрових технологій візуалізація анатомії серця і області їх медичного впровадження. Результати. Тривимірні реконструкції серця створюють методом сегментації з результатів променевих обстежень (комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, ультразвукова діагностика). Створені моделі відтворюють анатомію серцево-судинної системи in vivo. Цифрові моделі володіють інтерактивністю, дозволяють досліджувати зовнішню форму та внутрішню будову. Зображення можна переглянути на екрані комп’ютера або стереоскопічно, користуючись гарнітурою віртуальної реальності та смарт-окулярами, моделі можна повернути під будь-яким кутом, “зануритись” в них чи розділити на частини. Над реконструкціями можна проводити повторні маніпуляції, що неможливі зі справжніми органами (віртуальний розтин). Нові засоби знайшли застосування в навчанні і викладанні анатомії, фундаментальних дослідженнях будови нормального і патологічно зміненого серця, вони доповнюють діагностичні кардіологічні звіти, використовуються при плануванні або виконанні ендоваскулярних та хірургічних втручань. Цифрові моделі можуть бути імпортовані в пристрої змішаної реальності і в такий спосіб використовуватись для навігації під час хірургічних та ендоваскулярних втручань. Висновки. Нові тривимірні технології здійснили поступ у навчанні, викладанні, науковому вивченні анатомії серця, а також діагностиці та лікуванні широкого спектру захворювань серцевосудинної системи. Цифрові зображення, на відміну від традиційних рисунків, є інтерактивними, при цьому їх можна переглядати як на комп’ютері, так і пристроями розширеної реальності. Застосування нових засобів відображення серця поглиблює розуміння фундаментальної анатомії, полегшує її вивчення, робить діагностичні висновки більш показовими, сприяє точнішому виконанню втручань. Позитивні результати впровадження цих технологій обґрунтовують і обумовлюють їх подальше поширення.Item Features of the progressionof the inflammatory response in newborns with neonatal encephalopathy(Sumy State University, 2024) Попов, Сергій Віталійович; Popov, Serhii Vitaliiovych; Профатило, Анастасія Олександрівна; Profatylo, Anastasiia Oleksandrivna; Turner, М.; Сміян, Олександр Іванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena HennadiivnaВступ. Неонатальна енцефалопатія (НЕ) одне з найчастіших захворювань періоду новонародженості, у всьому світі захворюваність на НЕ становить понад 1 млн новонароджених, у більшості воно реєструється в країнах, що розвиваються. Запалення та гіпоксія-ішемія відіграють найважливішу, ключову роль при неонатальній енцефалопатії. Стійка запальна реакція у новонароджених з НЕ відзначається протягом першого тижня життя, який корелюють з тяжкістю ураження головного мозку, але може зберігатися тижнями, місяцями і навіть роками, що пояснюється третинними механізмами ушкодження, що включає запалення та епігенетичні зміни, зниження пластичності та зменшення кількості нейронів. Матеріали та методи. Дослідження було проведено у 74 доношених новонароджених дитини з неонатальною енцефалопатією. Гестаційний вік дітей був 36 тижнів і більше, маса понад 2500 г. Наявність та ступінь тяжкості неонатальної енцефалопатії визначалася за модифікованою шкалою Сарнату. На 2 тижні життя обстеження було проведено у 74 дітей, на 5 тижні життя у 59 дітей, таким чином динамічне спостереження було можливим лише для 59 новонароджених. Новонароджені були поділені на підгрупи 1 та 2. У підгрупу 1 входили діти, які були класифіковані як діти з неонатальною енцефалопатією середньої тяжкості. На 2 тижні життя було обстежено 55 таких пацієнтів, на 5 тижні – 43. У підгрупу 2 ввійшли діти з неонатальною енцефалопатією тяжкого ступеня – 19 та 16 новонароджених на 2 та 5 тижні відповідно. У свою чергу кожна з підгруп була поділена на підгрупи А і B, підгрупи B новонароджені, які отримували біопрепарат. Біопрепарат включав біфідобактерії, його пероральне введення відбувалося перед першим взяттям крові для аналізу. Визначалися рівні ІЛ-1β та ІЛ-10, С-реактивного білка (СРП) за методом ELISAі напівкількісним методом. Результати. Отримані дані показали збільшення рівня прозапального інтерлейкіну ІЛ-1β, так і протизапального інтерлейкіну ІЛ-10 на 2 тижні життя. Це відзначалося як у дітей із НЕ середнього ступеня тяжкості, так і у дітей із тяжкою НЕ. Але в останніх рівень підвищення досліджуваних цитокінів був вищим. На 5-му тижні життя відбувалося достовірне зниження ІЛ-1β та ІЛ-10, що відзначається у всіх досліджуваних групах. У той же час збереглисьвеликі значення ІЛ-1β та ІЛ-10 у дітей з тяжкою неонатальною енцефалопатією. Отримані результати СРП показали більш високе значення у дітей з важкої НЕ. У динаміці зазначено зниження СРП, проте недостовірне для новонароджених із тяжким ступенем НЕ. Не було знайдено достовірних відмінностей середніх значень IL-1β, ІЛ-10 та СРП у групах, що не отримували та отримували пробіотик, хоча тенденція до менших значень ІЛ-1β, ІЛ-10 та СРП була присутня. Однак, відзначалася велика частота значень ІЛ-1β у межах норми до 5 тижня життя у новонароджених із середнім ступенем НЕ, які отримували пробіотик. Також частота значень ІЛ-10 у межах норми була вищою у дітей з тяжкою НЕ, які отримували пробіотик. Висновки. Рівень ІЛ-1β, ІЛ-10 та СРП був підвищений у дітей з неонатальною енцефалопатією, більш значне для енцефалопатії тяжкого ступеня як на 2, так і на 5 тижні життя, при цьому визначалася зниження ІЛ-1β, ІЛ-10 та СРПвід 2 до 5-го тижня життя. Призначення пробіотика призводило до більшої частоти значень ІЛ-1β у межах норми у групі дітей з неонатальною енцефалопатією середньої тяжкості та ІЛ-10 у дітей з тяжкою неонатальною енцефалопатією.Item The dependence of changes in laboratory indicators on accompanying pathology in patients with viral hepatitis C(Sumy State University, 2024) Sumtsova, K.; Berezhok, V.; Лішневська, Анастасія Геннадіївна; Lishnevska, Anastasiia Hennadiivna; Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola DmytrovychМета: встановити залежність змін гематологічних, біохімічних показників та індексів неспецифічної реактивності, запалення, ендогенної інтоксикації у хворих на хронічний вірусний гепатит С (ХВГС) від супровідної патології. Матеріали та методи: гематологічні, біохімічні, неспецифічні імунологічні зміни було проаналізовано у 20 хворих на ХВГС без патологій з боку серцево-судинної системи, у 20 пацієнтів з ХВГС з супутньою ішемічною хворобою серця, у 20 осіб з ішемічною хворобою серця та артеріальною гіпертензією та 40 здорових осіб. Статистичний аналіз проводився у програмах IBM SPSS Statistics та Microsoft Office Excel 2016 з розрахунком непараметричних критеріїв. Результати: серед хворих переважали чоловіки з мінімальною активністю ХВГС. Більшістю пацієнтів без супутніх патологій були молоді особи, а з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця – похилого віку. У хворих на вірусний гепатит С осіб, що мають супутню серцево-судинну патологію (ішемічна хвороба серця та артеріальна гіпертензія) спостерігали: зниження вмісту тромбоцитів, еритроцитів; підвищення кількості паличкоядерних нейтрофілів, ШОЕ, коефіцієнт де Рітіса; збільшення інтегрального показника тяжкості, індексів неспецифічної імунореактивності (КР, ІІР, ІСЛМ, Ілімф) та ендогенної інтоксикації (ГПІ та ПІ). Також у даних хворих були знижені рівні тромбоцитів та лімфоцитів на тлі підвищеного рівня ПІ у порівнянні з пацієнтами, у яких був вірусний гепатит С лише з артеріальною гіпертензією. Висновки: у хворих на хронічний вірусний гепатит С, які мають артеріальну гіпертензію та ішемічну хворобу серця, спостерігається зниження вмісту в крові тромбоцитів, еритроцитів та збільшення паличкоядерних нейтрофілів, ШОЕ, коефіцієнта де Рітіса, інтегральних показників тяжкості, індексів неспецифічної імунореактивності та ендогенної інтоксикації у порівнянні з хворими без ішемічної хвороби серця та пацієнтів лише з ХВГС.Item Prevention of ovarian, fallopian tube, and peritoneal serous cancers (literature review)(Sumy State University, 2024) Сумцов, Дмитро Георгійович; Sumtsov, Dmytro HeorhiiovychВступ. У даному огляді літератури представлено аналіз захворюваності та стан профілактики складних для діагностики та дуже злоякісних пухлин – серозного раку яєчників, первинного раку маткових труб та первинного раку очеревини тазу. В цій групі хворих по питомій вазі яєчники займають 82,0%, маткові труби –6,4%, очеревина тазу –10,7%. Проблема дуже актуальна, так як, згідно повідомлень міжнародного агентства по вивченню раку (ІАRC), в світі щорічно реєструється більше 225 000 нових захворювань тільки раку яєчників, а на протязі року помирають більше половини із них. З числа пролікованих живуть до 10 років не більше 30%. Такі погані результати є наслідками відсутності ефективних методів профілактики та труднощів діагностики цієї групи захворювань. Методи. Зі світової літератури автором вибрано 45 наукових повідомлень з проблем захворюваності та профілактики раку яєчників, первинного раку маткових труб та очеревини тазу, проведено їх детальний аналіз та зроблені висновки. Результати та їх обговорення. На початку ХХI століття, після проведення низки морфологічних, імуногістохімічних та молекулярногенетичних обстежень, вченими світу було безумовно доведено, що першопричиною серозного раку яєчників, маткових труб та очеревини тазу є патологія слизової оболонки маткової труби. Практичними спостереженнями було виявлено, що в групах жінок, які перенесли сальпінгектомії або перев’язку маткових труб з метою стерилізації ризик захворіти серозними раками органів тазу значно нижче. Підсумком проведених обстежень і спостережень стали рекомендації: з метою профілактики раку яєчників жінкам при операціях в пострепродуктивному віці проводити опортуністичну двобічну сальпінгектомію. Стерилизацію робити шляхом видалення маткових труб, а не перев’язки, тому що ефективністьостанньої в декілька разів нижча. Згідно повідомлень низки авторів ця методика дозволяє знизити ризик захворювання раком яєчників до 90–98%. Повідомлення про результати профілактики раку маткових труб і очеревини в періодичній науковій літературі поки що відсутні, але можна сподіватись, що вони будуть не гірші, ніж раку яєчників.Item Thyroiditis as a complication of COVID-19(Sumy State University, 2023) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Мелеховець, Оксана Костянтинівна; Melekhovets, Oksana Kostiantynivna; Клочко, Анжела ДмитрівнаВступ. Епідеміологічна ситуація в усьому світі з року в рік не кращає. Більше того, спостерігається тенденція до її погіршення. Достатньо прослідкувати ситуацію з вірусною інфекцією: 100 років тому «іспанка» забрала 40 млн життів у світовому масштабі, у 2002–2004рр – SARS-COV призвів до летальності 10,9% захворівших, через 10 років MERS-COV–34,3%, Уханська пандемія (COVID-19) супроводжувалася летальністю 6,5%, а у осіб 70 рр – 8%, після 80 рр – понад15%. Летальність, зрозуміло, притаманна багатьом ускладненням оскільки віруси, зокрема й коронавіруси, мають тропність до ендотелію судин і епітелію різних органів, отже ускладнення можуть вражати різні органи й системи. Особливості їх перебігу і діагностики обґрунтовують актуальність проблеми. Мета роботи. Поділитися особливостями клінічного перебігу і діагностики рідкісних ускладнень COVID-19, передусімз боку щитоподібної залози. Матеріали і методи. Ми спостерігали 2 хворих, у яких окрім загальноклінічних обстежень було застосовано УЗД і визначення гормональної функції щитоподібної залози. Результати та обговорення. У двох хворих (жіночої і чоловічої статі) окрім загальноклінічних і респіраторних синдромів превалювали порушення з боку шлунково-кишковоготракту, а саме, повна втрата апетиту та втрата маси тіла понад 10 кг. Після повного обстеження констатовано аутоімунний тиреоідит.Item Information on prognostic markers of severe acute bronchitis in preschoolers: a study in Sumy region in North-Eastern Ukraine(Sumy State University, 2023) Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Сміян, Олександр Іванович; Smiian, Oleksandr IvanovychРеспіраторні інфекції, особливо у дітей, є значною проблемою охорони здоров'я у всьому світі. Розуміння наслідків респіраторних інфекцій, таких як гострий бронхіт, має вирішальне значення для розробки ефективних стратегій лікування. Методи дослідження. Дослідження тривало чотири роки (2018-2021) на базі Комунального некомерційного підприємства "Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди" та Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги No 2" Сумської міської ради. У ньому взяли участь 135 дітей дошкільного віку з гострим бронхітом (основна група) та 28 здорових дітей (контрольна група). Контрольна група відповідала за віком і статтю групі хворих на гострий бронхіт. Критеріями включення були: згода батьків, вік 3-6 років і діагноз гострого бронхіту; виключення – відмова батьків, вік молодше 3 або старше 6 років, супутні соматичні або алергічні захворювання, недотримання правил і діагнози, відмінні від гострого бронхіту. Були використані різні методи, включаючи клінічні, лабораторні, інструментальні та статистичні аналізи. Тяжкість гострого бронхіту оцінювали за допомогою клінічного інструменту BSS-ped. Оцінка імунологічного статусу включала визначення показників клітинного імунітету методом імуноферментного аналізу. Аналіз гормонального статусу включав визначення рівня тиреотропного гормону та кортизолу за допомогою імуноферментного аналізу. Для статистичного аналізу використовували SPSS 26 та імовірнісне моделювання на основі теореми Баєса для побудови прогностичних моделей і оцінки факторів ризику розвитку гострого бронхіту. Критерій Фішера визначав достовірність на рівні значущості 0,05, класифікуючи ступінь ризику від низького до критично високого на основі апостеріорних шансі. Висновки. Таким чином, хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів і паління батьків, особливо коли обоє батьків мають таку шкідливу звичку, є значущими клініко-анамнестичними факторами ризику тяжкого перебігу гострого бронхіту у дітей дошкільного віку. Тяжкість кашлю та хрипи за шкалою BSS-ped сприяють його розвитку. Гормональні показники, особливо реверсивний трийодтиронін, демонструють помітний вплив, при цьому слабші зв'язки спостерігаються для загального трийодтироніну і кортизолу. Показники імунологічного статусу, такі як CD22+, CD4+ та CD8+, також пов'язані з тяжким перебігом гострого бронхіту. Комбінації змінених показників CD4+ і вільного трийодтироніну, CD3+ і вільного трийодтироніну, CD3+ і загального трийодтироніну посилюють ризик. При обстеженні дітей дошкільного віку з гострим бронхітом доцільно звертати увагу на клінічний анамнез (хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів, куріння батьків, сильний кашель і легеневі хрипи) та специфічні лабораторні показники (концентрація трийодтироніну, кортизолута сироваткові рівні CD22+, CD4+ і CD8+).Item The prognostic significance of salivary pepsin level in the development of recurrent respiratory pathology in infants with rumination syndrome(Sumy State University, 2023) Ilchenko, S.; Mozheiko, T.; Fialkovska, A.Метою дослідження було визначення прогностичної значущості рівня пепсину у секреті ротової порожнини в розвитку рекурентної респіраторної патології у дітей раннього віку із синдромомрегургітації. Матеріали та методи.Проведено аналіз клініко-анамнестичних даних 55 дітей раннього віку, серед яких основну групу становили 38 дітей із видимим синдромом регургітації, а групу порівняння – 17 здорових дітей без клінічних проявів цього синдрому.Рівень пепсину та інтерлейкіну-8 (ІЛ-8) визначено в секреті ротової порожнини тричі на добу методом імуноферментного аналізу («Human Pepsin Elisa Kit»та «HumanIL-8 ELISAKit», США). Статистичну обробку результатів дослідження проведено із застосуванням пакету програм «Statistica v.6.1». Для оцінки діагностичної значущості рівня пепсину у секреті ротової порожнини проводився ROC-аналіз з визначенням оптимальної точки відсікання (cut off), розрахунком площі під ROC-кривою (AUC) з 95 % ДІ та операційних характеристик критерію (чутливість і специфічність). Результати та їх обговорення. Результати добового моніторингу пепсину в слині дітей раннього віку показали, що його рівень був достовірно вищим у дітей з регургітацією, ніж у групі порівняння, як за середньодобовими значеннями, так і за проміжними показниками.Не виявлено вірогідних відмінностей між трьома зразками слини та середньодобовим показником пепсину в дітей основної групи, що може свідчити про приховані епізоди рефлюксу. Виявлено прямий кореляційний зв’язок між рівнем IL-8 слини та рівнем пепсину у дітей з основної групи (r=0,78, p<0,05).Серед потенційних предикторів ризику розвитку рекурентної респіраторної патології у дітей із синдромом регургітації були: рівень пепсину натще >309,27 пг/мл, рівень пепсину за годину після їжі >275,73пг/мл та рівень пепсину після зригування >532,31пг/мл.Item Coinfection of Dengue and Chikungunya viruses: a serological study in a tertiary care hospital in Warangal, Telangana, India(Sumy State University, 2023) Sreedevi, S.; Krishna, G.Background: All around India, Dengue and Сhikungunya (CHIK) diseases seem to be rising. Aedes aegypti mosquitoes frequently transmit the CHIK virus and Dengue virus (DENV). Both viruses can spread together in regions where they cocirculate. Objectives: The objective of the current investigation is to determine the seroprevalence of coinfection with Dengue and Сhikungunya. Methods: The present study was conducted at the Virus Research and Diagnostic Laboratory, Kakatiya Medical College, Warangal, Telangana, India, from January to December 2022. The district health authority and the admitted cases provided the samples. The patients had symptoms typical of CHIK and DEN infections, including high fever (>39°C), chills, rashes, joint pain, joint swelling, nausea, and headache, myalgia, and pain behind the eyes. Results: Between January 2022 and December 2022, a total of 4892, 3344, and 2103 hospitalised patients underwent serological testing for the Dengue virus (DENV), the Сhikungunya virus (CHIKV), and both Dengue and Сhikungunya virus for co-infection, respectively. IgM Capture ELISA was used for all tests. 153 (7.8%) of the cases had both Dengue virus (DENV) and Сhikungunya virus IgM positivity. (CHIKV). Dengue virus (DENV) monoinfection, or 703 (14.3%), denotes the presence of Dengue virus. 313 (9.3%) individuals tested positive for the Сhikungunya virus, or mono-infected with the virus (CHIKV). Chikungunya IgM, Dengue IgM, and Co-infection Conclusion: Dengue and Chikungunya virus co-infections are clinically more serious than a single infection. However, in endemic regions, particularly during the monsoon season, clinically suspected cases should be tested for both viruses. To determine the severity and clinical result of co-infection, more thorough investigations are needed to analyse the pathophysiology and complications of co-infection.