Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
3 results
Search Results
Item Підвищення ефективності бізнес-процесів на виробничому підприємстві(Сумський державний університет, 2020) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Пономарьова, Г.С.Підвищення ефективності діяльності підприємства передбачає оптимізацію всіх бізнеспроцесів, пов’язаних з виробництвом готової продукції починаючи з замовлень сировини до безпосереднього виробництва продукції. У статті був проведений аналіз роботи складського господарства виробничого підприємства та виокремлені його основні функції. Функції складу можна представити у схемі бізнес-процесу організації складського господарства. Робота складу поділяється на прийом матеріальних цінностей, відвантаження готової продукції та забезпечення внутрішніх складських процесів, тобто являє собою підтримку загальних бізнес-процесів підприємства. Окрім того, сформульовано перелік основних проблем, що виникають при управління складським господарством, причинами яких є великий вплив людського фактору на діяльність даного бізнес-процесу. Саме люди відповідають за правильність оформлення та обліку матеріальних цінностей, їх переміщення та контроль. Тому впровадження автоматизованої системи управління складом (WMS-системи) може повністю або частково вирішити ці проблеми. Також у роботі виділено складові впливу WMS-системи на ефективність діяльності складського господарства як одного з елементів бізнес-процесу на підприємстві. До таких складових віднесено: потоки доходів, відносини з клієнтами, ключові види діяльності, ключові результати, ключові партнери, цінності та структура витрат. Покращити результати діяльності складу, а отже і всього підприємства, можна через підвищення ефективності використання складського приміщення, покращення точності та швидкості у виконанні завдань, оптимізацію кількості співробітників складу та наявність сучасного обладнання, що дозволить швидко та якісно виконувати складські операції.Item Economic Mechanism for Managing the Communication Business Processes of Industrial Enterprises in the Context of Globalization(Sumy State University, 2019) Завражний, Костянтин Юрійович; Завражный, Константин Юрьевич; Zavrazhnyi, Kostiantyn YuriiovychУ статті наведене визначення господарського механізму управління комунікаційними бізнеспроцесами промислових підприємств в умовах глобалізації як сукупності системи зв'язків, органів, форм і методів організації та функціонування, що регламентуються правовими та іншими нормами діяльності і забезпечують ефективні взаємодії у внутрішньому та зовнішньому середовищах. Це дозволяє поглибити розуміння його сутності в умовах глобалізації в контексті спрямованості саме на комунікації (під якими розуміємо в першу чергу взаємодію). Розглянутий склад комплексного господарського механізму управління комунікаційними бізнес-процесами промислових підприємств до якого включені: організаційний, економічний, правовий, політичний, техніко-технологічний, ринковий, виробничий, соціальний, мотиваційний, адаптаційний і комунікаційний субмеханізми. Це надає можливість в подальшому формалізувати процес елементного вдосконалення комунікаційних бізнес-процесів промислових підприємств. Деталізовані складові механізму. Зокрема, до економічних субмеханізмів віднесено механізми розподілу прибутків; економічного стимулювання; фінансовий; акціонерний; інвестування і реінвестування в розвиток та інші. До правових субмеханізмів віднесено механізми, що регламентують комунікаційні та професійні правовідносини. До організаційних субмеханізмів віднесено структурні, адміністративні та інформаційні механізми, які забезпечують розвиток і модернізацію комунікаційної діяльності на підприємстві, його інформаційну безпеку. До політичних субмеханізмів відносимо механізми інформаційної політики, соціально-економічної політики та зовнішньоекономічної політики. До ринкових віднесено субмеханізми ринкової конкуренції, попиту і пропозиції та інші. До соціальних відносимо субмеханізми: відкритості ведення бізнесу; соціальної відповідальності; соціально-психологічного впливу; інші. До виробничих відносимо субмеханізми: ресурсний; впровадження нових видів програмного забезпечення; інші. До техніко-технологічних віднесено субмеханізми науково-технічного прогресу, технологічного оновлення. До мотиваційних відносимо субмеханізми матеріальної і нематеріальної мотивації персоналу. До адаптаційних субмеханізмів віднесено: інноваційного розвитку (у т.ч. реалізації інновацій у інформаційній сфері); управління кадровим потенціалом тощо. До комунікаційних субмеханізмів віднесено: інформаційно-аналітичну діяльність (у т.ч. дослідження); зовнішні комунікації (у т.ч. система інтегрованих інструментів комунікацій, сучасні засоби телекомунікацій і зв’язку); внутрішні комунікації (у т.ч. формування корпоративної культури).Item Information Management: the Key Driver of the Economic System’s Development(Sumy State University, 2019) Bacho, R.; Pukala, R.; Hlibko, S.; Vnukova, N.; Pola, P.У науковій статті було розроблено інформаційну модель оцінки управління та впливу регуляторних інструментів на бізнес-процеси на прикладі страхового ринку України. Основна мета дослідження – визначити роль інформаційного менеджементу як ключового рушія розвитку бізнеспроцесів в економічних системах (на прикладі страхового ринку України). Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми свідчить про те, що розробка інноваційних інструментів оцінки регуляторного впливу органу державного регулювання на бізнес-процеси страхового ринку не завершена і потребує більш поглибленого вивчення.Формування системи показників стану страхового ринку, які враховують вплив інструментів Регулятора, запропоновано реалізувати у такій послідовності: виявити наявність причинно-наслідкових зв’язків між показниками стану страхового ринку та заходами регулювання (впливу); визначити наявність реакції показників стану страхового ринку на заходи Регулятора з урахуванням розриву в часі, що обумовлює наявності лагів у процесі застосування заходів Регулятора; означити та формалізувати змінність показників стану страхового ринку під впливом заходів Регулятора. В результаті були сформульовані завдання щодо шкали стану страхового ринку: по-перше, перевірити на нормальність розподіл значень показників його стану; по-друге, побудувати відповідно до закону розподілу шкалу показників за правилом "трьох сигм"; по-третє, у разі невідповідності нормальному закону розподілу та наявності асиметрії можливе використання методу "трьох сигм", але за точку відліку береться або середнє арифметичне, або мода варіаційного ряду, або його медіана. Актуальність рішення цієї наукової проблеми полягає в тому, що розроблено комплекс моделей для встановлення причинно-наслідкових залежностей між показниками, що характеризують стан страхового ринку та інструментами державного регулювання, які визначено кількісно, і є теоретичною та практичною базою для можливого їх вживання для вирішення універсальних задач моделювання причинно-наслідкових процесів оцінки впливу прийнятих рішень під час будь-якого регулювання розвитку систембізнеспроцесів. Для вирішення завдання проведено тест Грейнджера, розширений тест Діккі-Фуллєра, тест Філліпса-Перрона та тест Квятковського-Філліпса-Шмідта-Шина. Виконано розподіл часових рядів за стаціонарністю, здійснена побудова моделей векторної авто регресії. Для оцінювання адекватності моделей використано порівняння значень критерію Фішера, Ст’юдента, коефіцієнта детермінації та скорегованого коефіцієнта детермінації. Для перевірки моделі на стаціонарність, стабільність використано критерії Jarque-Bera. Виконано формалізацію причинно-наслідкових зв’язків через постулат теорії вимірів і побудови шкал. Побудовані інтервальні шкали грунтуються на застосуванні правила "трьох сигм", що дозволило означити гранично допустимі значення показників. Отримані результати свідчать про вплив регуляторних інструментів на бізнес-процеси страхового ринку, що підтверджує правильність використання цього комплексу моделей для вирішення слабо формалізованих задач причинного характеру універсального типу. Запропонована інноваційна модель може бути використана як методологія розробки набору раціональних методів оцінки інформаційних впливів управлінських рішень у виробничих системах або маркетингових дослідженнях. Результати дослідження можуть бути використані для оцінки бізнес-процесів будь-якого ринку чи системи.