Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
11 results
Search Results
Item Інструменти детінізації національної економіки(Сумський державний університет, 2022) Сулим, Вікторія Василівна; Сулим, Виктория Васильевна; Sulym, Viktoriia Vasylivna; Самодай, К.С.У статті досліджено сутність поняття детінізації національної економіки, а також зарубіжний досвід боротьби з тіньовим сектором. Зокрема, узагальнено методи протидії тінізації національної економіки у таких країнах, як США, Великобританія, Франція, Польща, Німеччина, Австрія та ін. Серед найбільш поширених і дієвих інструментів детінізації економіки в досліджуваних країнах визначено такі: майнова відповідальність за скоєння економічного злочину, заборона здійснення господарської діяльності особам чи суб’єктам господарювання, що порушили податкове законодавство чи проводили експортноімпортні операції з фірмами, розміщеними в офшорних зонах, та ін. Розроблено управлінські та організаційні структурні етапи державної політики детінізації національної економіки, що включають збір статистичної інформації про рівень тінізації економіки, аналіз існуючих методів боротьби з нею та визначення її рівня, а також факторів впливу, наслідків від існування та втрат від тінізації національної економіки. Заключними структурними етапами є формування засад державної політики протидії тіньовій економіці і практична реалізація запланованих заходів. Визначено необхідність не лише пошуку нових інструментів протидії тіньовій економіці, а й імплементації перевірених світовим досвідом заходів. Перспективними векторами в державній політиці детінізації національної економіки визначено формування дієвої системи штрафних інструментів щодо протидії тіньовим заходам, комплексний моніторинг протидії щодо ухилення від сплати податків та отримання нелегальних прибутків, створення сприятливих умов для здійснення підприємницької діяльності та інші. У дослідженні проаналізовано підготовчі етапи державної політики детінізації національної економіки, необхідність регулярного збору інформації для визначення економічних факторів динаміки зміни частки тіньового сектору в національній економіці, а також визначення економічних, соціальних і екологічних наслідків тінізації національної економіки для подальшого формування дієвих і комплексних методів та інструментів детінізації економіки держави.Item Розумні енергомережі для підвищення конкурентоспроможності національної економіки(Сумський державний університет, 2021) Кубатко, Вікторія Василівна; Кубатко, Виктория Васильевна; Kubatko, Viktoriia Vasylivna; Пушкарь, А.Я.У статті досліджено сутність поняття конкурентоспроможності національної економіки, а також фактори впливу на її рівень, серед яких важливе місце посідає енергоефективність держави. Розглянуто теоретичні аспекти розвитку розумних енергомереж, встановлено доцільність їх впровадження в контексті підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки. Дослідження звітів Європейської Комісії, а також Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй показало, що запровадження і поширення розумних енергомереж є одним із пріоритетних тематичних напрямків у рамках реалізації концепції Транс’європейських енергетичних мереж. Їх використання дозволить допомогти інтегрувати відновлювані джерела енергії, оптимізувати енергетичний ринок та підвищити рівень власного регулювання використання енергії споживачами, а також реалізовувати основні напрямки сталого розвитку, що сьогодні став нагальною вимогою в усьому світі. У дослідженні проаналізовано можливість розумних мереж генерувати інформацію про попит і пропозицію, що має важливе значення для інтеграції все більшої кількості відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна і енергія вітру, зберігаючи при цьому стабільність та ефективність енергетичної системи. Для забезпечення ефективної роботи мережі потрібно сформувати бачення і організувати подальше розгортання технологічних платформ, а також інтегрувати інтелектуальні мережеві додатки, які підтримуватимуть це бачення. У статті також досліджено функціональні характеристики розумних енергомереж, переваги їх застосування, а також основні проблемні питання, пов’язані з їх використанням. Встановлено, що серед основних недоліків впровадження розумних енергомереж є недостатня конфіденційність клієнтів і рівень інформаційної безпеки, а також нестабільність мережі та недостатня гнучкість. Згруповано за окремими параграфами функції розумних енергомереж, проаналізовано їх значення для споживачів, інвесторів, навколишнього природного середовища та конкурентоспроможності національної економіки. Зокрема визначено, що вони є більш інтелектуальними, децентралізованими і стійкими, ніж сучасні мережі, а їх використання дозволить покращити показники економічної ефективності, інвестиційної привабливості і сталого розвитку.Item Monograph review: Tetyana Pimonenko (2020). Marketing and Management of Green Investment: Theoretical Foundations, Current Challenges and Development Prospects(Sumy State University, 2020) Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena VasylivnaThe author generalized the theoretical and methodological foundations of macroeconomic stability. The considered monograph analyzes the main scientific and methodological approaches to the interpretation of the concepts of stability, financial stability and macroeconomic stability.Item Методологічний інструментарій дослідження впливу тіньових фінансових транзакцій на розвиток національної економіки(Сумський державний університет, 2020) Кузнєцова, А.Я.; Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia VolodymyrivnaПриховування доходів та ухилення від оподаткування на сьогодні є проблемою світового масштабу. Глобалізація економіки та лібералізація міжнародного руху капіталу виводять тіньові фінансові потоки за рамки окремих країн, надавши їм світового значення. Стаття присвячена дослідженню впливу тінізації економіки на показники економічного розвитку країни. В роботі висунуто гіпотезу про вплив тіньової діяльності на усі стадії процесу виробництва й перерозподілу ресурсів, фінансову стабільність та незалежність країни, обсяг доходів бюджету. У статті проведено порівняльний аналіз динаміки зімни показників економічного розвитку країни та рівня тінізації економіки. В рамках вибору показників економічного розвитку країни обґрунтовано доцільність застосування Маастрихтських критеріїв, як цільових індикаторів розвитку країн-претендентів на вступ до ЄС, до яких належать рівень інфляції, розмір процентної ставки, державного боргу та дефіциту бюджету, курс валют. На основі порівняльного аналізу зроблено висновок про відсутність прямої залежності між рівнем тінізації економіки та обсягом державного боргу, дефіцитом бюджету, курсом гривні по відношенню до долару США та обліковою ставкою. В той же час, підтверджено наявність негативного впливу тіньової економіки на рівень інфляції в країні. З метою підтвердження встановлених залежності в роботі визначено коефіцієнти множинної регресії, які підтвердили зроблені висновки на рівні статистичної значущості 5%. В роботі доведено негативний вплив тіньових фінансових транзакцій на рівень ВВП країни. Зроблено висновок про доцільність перегляду ключових векторів державної політики протидії тінізації та інструментарію державного регулювання економіки шляхом впливу на найбільш чутливі до зміни рівня тінізації показники економічного розвитку країни. Обґрунтовано, що відповідність вектору державного впливу на економічний розвиток країни реаліям функціонування офіційного та тіньового секторів економіки є рушійною силою, здатною впливати на ефективність та результативність процесів державного управління.Item Оцінювання впливу тіньового сектору на макропоказники національної економіки(Сумський державний університет, 2018) Дзеверіна, К.С.; Ковач, В.О.; Богомолова, К.В.; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan LeonidovychВ даній статті проведено аналіз тіньового сектору національної економіки як об’єкту моделювання. Побудовано моделі впливу тіньового сектору на макроекономічні показники за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. В процесі програмної реалізації моделювання впливу тіньової економіки на валовий внутрішній продукт, інвестиційну привабливість країни та рівень безробіття було виведено математичний опис побудованих моделей. Отримані результати свідчать, що зростання частки тіньового сектору на один відсоток зменшує темпи приросту ВВП на шість відсотків, а темпи приросту прямих іноземних інвестицій зменшуються на десять відсотків. Встановлено, що при збільшенні частки тіньового сектору в Україні рівень безробіття населення зростає.Item Теоретичні підходи до визначення поняття "структура національної економіки"(Сумський державний університет, 2017) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Панченко, Андрій Анатолійович; Панченко, Андрей Анатольевич; Panchenko, Andrii AnatoliiovychВ статті проведена систематизація наукових поглядів на категорію "структура економіки" в історичній ретроспективі. Виокремлено дві групи принципів структуризації: 1) які характеризують динамічність структури економіки; 2) які характеризують статичність структури економіки, також встановлені основні фактори, що визначають структуру економіки та визначені необхідні умови формування оптимальної структури національної економіки. З метою поглиблення сутнісного розуміння механізму типологізації структури економіки, визначено найбільш адекватні її типи: 1) відтворювальна, 2) галузева, 3) технологічна, 4) соціально-економічна, 5) зовнішньо-економічна, 6) структура власності, 7) інституційна, 8) просторова. Наголошено про неможливість формування оптимальної структури національної економіки без урахування концепції сталого розвитку та ефективної державної структурної політики.Item Теоретичні засади реструктуризації національної економіки з урахуванням економічних та екологічних трансформацій(Сумський державний університет, 2017) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra IvanivnaУ статті проведено дослідження основних змін структури національної економіці в результаті сучасних економічних трансформацій, а також екологічної модернізації. Виявлені основні характеристики теорії екологічної модернізації. Визначені базові вектори впливу еколого-економічних трансформацій на структуру національно економіки.Item Застосування економіко-математичного моделювання в процех реструктуризації національної економіки(Сумський державний університет, 2017) Педченко, Н.С.; Шинкаренко, М.М.У статті розглянуто основні елементи структурної політики держави та взаємозв’язки, що виникають між ними. Описано процес формування та основні етапи побудови математичних моделей, які використовуються для аналізу економічних систем. Розглянуто види моделей, які можуть використовуватися при реструктуризації національної економіки держави.Item Environmental-economic conflict: conceptual complexity and management issues(Sumy State University, 2015) Петрушенко, Микола Миколайович; Петрушенко, Николай Николаевич; Petrushenko, Mykola Mykolaiovych; Ворошило, Людмила Сергіївна; Ворошило, Людмила Сергеевна; Voroshylo, Liudmyla SerhiivnaУ статті досліджено концептуальні особливості аналізу еколого-економічного конфлікту в аспектах його комплексності та необхідності управління ним. Сформульовано поняття еколого-економічного конфлікту як складного багатоаспектного явища. Висвітлено найбільш суперечливі питання управління еколого-економічними конфліктами.Item Забезпечення економічного суверенітету в умовах відкритості економіки(Сумський державний університет, 2015) Мельник, Т.М.У статті визначено поняття економічного суверенітету та його відмінність від категорії «економічна безпека». Виявлено наслідки впливу лібералізації зовнішньої торгівлі на можливість забезпечення економічного суверенітету в сучасних умовах, проаналізовано індикатори розвитку економіки України та її зовнішньоекономічного сектору. Висвітлено ключові зовнішньоторговельні чинники, що впливають на макроекономічну стабільність України. Запропоновано заходи підвищення конкурентоспроможності країни, що сприятимуть поліпшенню умов для збереження економічного суверенітету.