Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
7 results
Search Results
Item Теоретичні засади екологічної та енергетичної безпеки в контексті COVID-19(Сумський державний університет, 2022) Діденко, Ірина Вікторівна; Диденко, Ирина Викторовна; Didenko, Iryna Viktorivna; Голиченко, Ксенія Валеріївна; Голиченко, Ксения Валерьевна; Holychenko, Kseniia Valeriivna; Миненко, Сергій Володимирович; Миненко, Сергей Владимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Литюга, Є.С.Хоча дослідження та побудова ефективної політики забезпечення енергетичної та екологічної безпеки є пріоритетним завданням для урядів різних країн та науковців, важливим є і вивчення літературних джерел з точки зору дослідження детермінант, які можуть впливати на виконання цього завдання. Метою даної статті є короткий огляд літератури, обговорення даних та методології, презентацію запропонованої моделі та обговорення методів, використаних у цьому дослідженні. Задля досягнення поставленого завдання були застосовані загальні теоретичні методи наукового дослідження: історичний аналіз, синтез, узагальнення, індукція, дедукція, пояснення, методи наукової абстракції. Основними методами, що використовувалися під час дослідження, є: методи групування, порівняння та узагальнення, аналізу, синтезу, табличного та графічного представлення даних. Також було використано графічний метод під час аналізу кількості публікацій присвячених поняттям енергетичної та екологічної безпеки, COVID-19. На основі проведеного дослідження можемо зробити висновок, що найбільш значний інтерес спостерігається до питань дослідження COVID-19, адже кількість робіт, які торкаються цієї проблематики протягом 2020-2021 рр. становить понад 250 000. Аналіз розподілу публікацій за країнами дозволив виявити найбільш продуктивні країни для дослідження певних напрямів. Так, найбільш вагомий внесок у дослідження екологічної безпеки зробили вчені з Китаю. Їм належить близько 30% усіх публікацій з цієї проблематики. Отже, побудова ефективної політики забезпечення енергетичної та екологічної безпеки є пріоритетним завданням для урядів різних країн та науковців. Огляд літератури показав, що екологічна та енергетична безпека є багатогранними системними поняттями, які впливають на різні явища і процеси в енергетиці, екології, демографії та економіці. На сьогоднішній день енергетична та екологічна безпека є першочерговим пріоритетом урядів країн світу. Таким чином, необхідно проаналізувати низку факторів, які можуть прямо чи опосередковано впливати на стан довкілля. Повне та якісне дослідження дозволить побудувати виважену та ефективну екологічну та енергетичну політику країни для покращення її екологічного стану, що в свою чергу є запорукою добробуту людства.Item Важливість закордонного інвестування для України(Сумський державний університет, 2021) Хомутенко, Людмила Іванівна; Хомутенко, Людмила Ивановна; Khomutenko, Liudmyla Ivanivna; Бондарець, А.А.На етапі новітнього розвитку світової економіки вагомим й невідкладним питанням є піднесення інвестиційної діяльності, залучення та застосування інозeмних інвeстицій. Велика кількість країн світу націлюють свої старання на збільшення інвестиційної привабливості інозeмних інвeстицій та підвищення їх обсягу в національній економіці. Для України її привабливість для інвестицій - одним з найбільш значущих елементів, на основі якого створюються благо сприятливі умови для покращення умов життя населення, розвитку економіки, збільшенню кількості підприємств, піднесення якості бізнеса. Необхідність в закордонних інвестиціях робить свій внесок в змeншeння кількості інвестиційної активності вітчизняних компаній, невідкладністю тeхніко-технологічної модернізації виробництва, а також всієї інфраструктурі ринку, важливістю запроваджувати нові методи управління механізму у всіх сферах господарства. В зв'язку, з потребою закордонного інвестування для економіки нашої Батьківщини , виникає потреба в дослідженні та вивченні основних форм та видів закордонних інвестицій. Мета кваліфікаційної магістерської роботи полягає в охарактеризуванні основних проблем та перспективах розвитку інвестиційного процесу в Україні й роль іноземних інвестицій в економіці України, а заразом в розробці рекомендацій відносно стимулювання закордонних інвестицій.У процесі дослідження залежно від цілей і задач використовувались відповідні методи дослідження економічних процесів, серед яких систематизація та узагальнення (при теоретичному обґрунтуванні - поняття прямі іноземні інвестиції), порівняльний та статистичний метод (при аналізі надходжень прямих іноземних інвестицій в Україну), аналізу і синтезу. За результатами дослідження сформульовані такі висновки: 1. Серед основних проблем недосконалості діючого механізму закордонних інвестицій в Україні є: неналежне використання методів (планування, прогнозування, фінансування, регулювання, програмноцільових методів управління тощо) на всіх рівнях управління інвестиційними процесами. 2. Аналіз продемонстрував, що загалом існує пряма залежність між зростанням закордонних інвестицій та валового регіонального продукту, але зв'язок між даними показниками є слабким. 3. Дослідження основних перешкод для іноземних інвестицій в Україну показало, що пeршe місцe займає судова систeма країни, корупція посідає другe, а монополізація ринків та захоплeння влади олігархами га третьому місці. Крім того, були порівняні надходжeння інвeстицій в роки до пандeмії та під час. Одержані результати можуть бути використані у процесі розробки політики іноземного інвестування України та оцінки ефективності проведення політики у сфері іноземного інвестування.Item The Impact of the Coronavirus Pandemic on the Economy of Ukraine: a Sectoral Analysis of the Consequences and Opportunities for Recovery(Sumy State University, 2021) Сабадаш, Віктор Володимирович; Сабадаш, Виктор Владимирович; Sabadash, Viktor Volodymyrovych; Kharchenko, D.V.; Zbyrannyk, O.M.У статті досліджено стан і тенденції розвитку української економіки у період пандемії коронавірусу COVID-19, економічні можливості відновлення економіки у короткостроковій перспективі. У роботі наведено аналіз і структуру ключових секторальних соціально-економічних втрат і збитків (недоотримання доходів) економічними агентами під впливом пандемії. У дослідженні визначено і проаналізовано такі основні економічні групи наслідків COVID-19, як: скорочення ВВП; спад промислового виробництва; значне зменшення доходів від економічної діяльності авіаперевізників і морського транспорту; торговельно-розважальних центрів, туристичної індустрії; зменшення доходів домогосподарств із одночасним збільшенням їх витрат; зростання прибутку фармацевтичних компаній та індустрії ігрових, освітніх, інших онлайндодатків (зокрема, доставки їжі та ліків); зниження бізнес- та інвестиційної активності і зростаючий попит інвесторів на менш ризикові активи на українському ринку; зміна трендів у роздрібній і онлайн торгівлі; цифровізація бізнес-процесів. У роботі досліджено вплив фактору "віддаленого" і "гібридного" формату роботи на ринок зайнятості (як національний, так і глобальний вимір). За результатами дослідження зроблено висновки про ключові актуальні можливості (прогнозовані) відновлення національної економіки за секторами (сферами економічної діяльності) у пост-ковідний період за умови незапроваження нових локдаунів восени 2021 р. внаслідок розповсюдження у світі нового штаму Delta вірусу. Очікуване відновлення національної економіки прогнозовано буде поступовим і повільним через суттєві економічні, політичні й епідеміологічні ризики (поки незначні обсяги вакцинації і ризик нової хвилі пандемії). В умовах високої невизначеності глобальних економічних і безпекових трендів невеликим і слабким економікам доцільно формувати короткострокові національні стратегії відновлення, орієнтуючись у першу чергу на власні фінансові ресурси і економічні можливості, надаючи фінансову і законодавчу підтримку національним компаніям і внутрішньому ринку.Item Вплив COVID-19 на ринковий капітал на прикладі туристичної галузі: досвід ЄС та інших країн світу(Сумський державний університет, 2021) Троян, Марія Юріївна; Троян, Мария Юрьевна; Troian, Mariia Yuriivna; Школа, Вікторія Юріївна; Школа, Виктория Юрьевна; Shkola, Viktoriia Yuriivna; Домашенко, Марина Дмитрівна; Домашенко, Марина Дмитриевна; Domashenko, Maryna Dmytrivna; Макаренко, Т.М.З поширенням пандемії COVID-19 туристична індустрія постала перед кризою, яка може виявитися найгіршою в історії. Останні роки туристична галузь була однією з тих галузей, що розвивались найбільш швидкими темпами, подекуди швидше ніж світова економіка в цілому. 2019 рік приніс в світовий порядок безпрецедентні зміни, що стосуються всіх соціо-еколого-економічних зв’язків. Які наслідки має та ще буде мати світовий туризм у зв’язку з поширенням пандемії COVID-19, які країни та регіони світу понесуть найбільші втрати, чим загрожує та які переваги несе в собі туристична криза, що принесе "новий порядок" світу для туристичної галузі, які інноваційні управлінські антикризові міри мають застосувати світові уряди та неурядові організації для виходу з безпрецедентної туристичної кризи – всі ці питання залишаються гостро актуальними та визначили тему дослідження. В роботі досліджено методичні розробки та рекомендації щодо подолання туристичної кризи в країнах Європи, що спричинена пандемією вірусу COVID-19, а саме в статті визначено основи та наслідки впливу пандемії на ринковий капітал на прикладі туристичної галузі в Європі і світі, показано що світова туристична індустрія є одним з основних факторів формування ринкового капіталу, досліджено ринковий капітал як складову інтелектуального капіталу на прикладі туристичної сфери у країнах ЄС, окреслено перспективи політики відновлення світового туризму, розроблено систему заходів стратегії виходу з світової кризи туристичної галузі за допомогою метода SWOT-аналізу. А саме : посилене багатостороннє співробітництво та потужна підтримка мають важливе значення для відновлення туризму; швидкість адаптації урядів на всіх рівнях та приватного сектору, задіяного в туристичній галузі та здатність швидко реагувати та адаптуватися до кризи; надання цілеспрямованої та доступної державної підтримки якомога швидше та ефективніше для вразливих туристичних підприємств, робітників та туристі; забезпечення чіткості політики та вжиття заходів обмеження невизначеності; винайдення та розвиток більш стійких та сталих (соціоеколого-економічних) моделей туризму; розвиток туристичної освіти та законодавства.Item Аналіз моделі поведінки домогосподарств в Україні напередодні та в умовах поширення COVID-19(Сумський державний університет, 2020) Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina HennadiivnaСтаття присвячена дослідженню проблем сектору домогосподарств в Україні, а також аналізу впливу пандемії COVID-19 на їх сучасний стан. Кризи здійснюють суттєвий вплив на поведінку домогосподарств, а їх глибина і тривалість виходу з криз залежать від природи факторів, що їх спричинили. Нинішня криза, пов’язана з поширенням хвороби COVID-19, є унікальною. Вона охопила всю планету та майже паралізувала усе економічне життя. У статті розглянуті такі показники сектору домогосподарств у докризовий та кризовий періоди, як: динаміка доходів, витрат і заощаджень домогосподарств, активність домогосподарств у банківському секторі (динаміка кредитів і депозитів), а також макроекономічні показники, що прямо чи опосередковано характеризують стан домогосподарств: динаміка валютного курсу, індексу споживчих цін, середньої заробітної плати, структури зайнятості, обороту роздрібної торгівлі. Окрема увага у статті присвячена питанням стану системи охорони здоров’я населення та аналізу показників діяльності лікарняних закладів до і під час пандемії. Результати проведеного дослідження засвідчили, що ще перед початком пандемії намітилося кілька дуже негативних тенденцій, зокрема зменшення кількості лікарів та лікарняних закладів, зниження рівня заощаджень домогосподарств та іпотечного кредитування. Перші півроку пандемії тільки поглибили всі проблеми, що створювалися критичним станом економіки України протягом останніх років. На сьогоднішній день модель поведінки домогосподарств характеризується мінімальним рівнем споживання, відсутністю інвестиційної складової та намаганням максимально створити «подушку» безпеки. У цих умовах особливого значення набуває проблема ефективного розподілу наявних обмежених ресурсів. Але реалії цільового використання коштів «антикоронавірусного» фонду, некомпетентність у частині вибору методів та інструментів державного управління та регулювання, які часто протирічать один одному, дають підставу вважати, що потрібно розробити належні моделі, які б давали можливість узгодити дії різних міністерств, відомств, державних органів задля досягнення спільної цілі – стабілізації економіки.Item Human Potential in the Context of the COVID-19 Pandemic: Issues of Inequality and Fulfillment Efficiency(Sumy State University, 2020) Shaulska, L.V.; Tomchuk, O.V.Статтю присвячено аналізу впливу пандемії COVID-19 на людський потенціал в контексті подолання соціальної нерівності і забезпечення його оптимального використання в умовах несподіваних і непрогнозованих загроз. Досліджено характер впливу пандемії на економічну і соціальну сферу, а також найбільш вразливі сфери формування і розвитку людського потенціалу. Визначено ступінь впливу соціальної нерівності на вразливість соціально-економічних систем різних рівнів, роль показників людського розвитку в здатності швидко реагувати на пандемічні загрози, забезпечувати необхідний рівень захищеності, доступності необхідних благ. Обґрунтовано, що в більш низькі рівні людського розвитку в умовах пандемії посилюють соціальну нерівність, поглиблюють проблеми і кризи, нівелюють зусилля з подолання та запобігання поширенню загроз, а помилкові рішення і неефективні короткострокові заходи можуть спричинити руйнівного впливу в стратегічній перспективі. Виявлено фактори, що впливають на ступінь готовності соціально-економічних систем об'єктивно реагувати на виклики пандемії, долати просторові і соціальні обмеження, забезпечувати безперервність формування і ефективного використання людського потенціалу. Дослідження виявило необхідність реструктуризації стратегічного планування міст, як основних центрів забезпечення людського розвитку, які відіграють найважливішу роль системі запобігання поширенню пандемічного загроз, здатні оптимально використовувати економічні та соціальні ресурси для розробки ефективних рішень та консолідації зусиль суспільства в умовах майбутніх пандемічний ризиків. Окреслено основні напрямки удосконалення довгострокового міського планування з метою запобігання проявам нерівності, забезпечення якісних умов для формування, збереження, розвитку і ефективного використання людського потенціалу.Item Фіскальні ризики виконання бюджету міста суми у зв’язку з поширенням COVID-19(Сумський державний університет, 2020) Рябушка, Людмила Борисівна; Рябушка, Людмила Борисовна; Riabushka, Liudmyla Borysivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Куліш, О.В.В статті проведено аналіз виконання доходної частини бюджету міста Суми та досліджено вплив пандемії COVID-19 на динаміку податкових надходжень місцевих бюджетів у 2020 році. На основі аналізу показників динаміки власних доходів місцевих бюджетів, частки доходів місцевих бюджетів у Зведеному бюджеті України та у ВВП встановлено, що реформа децентралізації сприяла збільшенню самостійності та фінансової достатності місцевих бюджетів, однак бюджетна система України зберігає високий рівень централізованості. Проведено аналіз виконання дохідної частини бюджету м. Суми, який засвідчив наявність щорічного приросту абсолютної суми надходжень, проте темп приросту власних доходів міського бюджету протягом 2017-2019 рр. щорічно зменшувався. Визначено, що незважаючи на досягнутий прогрес у забезпечення самостійності та фіскальної достатності місцевих бюджетів, нові ризики, що виникли у 2020 році у зв’язку з пандемією COVID-19 та впровадженням карантинних обмежень, зумовили погіршення ситуації на всіх рівнях бюджетної системи та створили значні загрози виконанню планових показників бюджетів та збереженню їх збалансованості. Загальне зниження ділової активності суб’єктів бізнесу, зростання рівня безробіття та перехід на часткову зайнятість, обмеження туристичної активності зумовили значне скорочення очікуваних надходжень від податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку, туристичного збору. Додатковий негативний вплив на виконання місцевих бюджетів за доходами мало запровадження законодавчих ініціатив щодо тимчасового звільнення від оподаткування та встановлення інших податкових пільг, у тому числі щодо сплати податку на доходи фізичних осіб; звільнення від нарахування та сплати земельного податку у березні 2020 року та відстрочення платежу за квітень 2020 року; податкові канікули щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; зміна граничних обсягів доходу та податкових ставок щодо єдиного податку тощо. Враховуючи слабкість дохідної бази більшості місцевих бюджетів, запропоновано здійснювати запровадження таких заходів виключно з урахуванням необхідності підтримання достатності наповнення місцевих бюджетів та мінімізації негативних наслідків реалізації фіскальних ризиків.