Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
8 results
Search Results
Item "Green" Vector of the Economic Development of the Country(Sumy State University, 2021) Nesterenko, V.O.; Dolhosheieva, O.I.; Kirilieva, A.V.; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Вороненко, Вячеслав Игоревич; Voronenko, Viacheslav Ihorovych; Гриценко, Павло Валерійович; Гриценко, Павел Валериевич; Hrytsenko, Pavlo ValeriiovychСтаття присвячена знаходженню шляхів забезпечення "зеленого" економічного зростання в Україні. "Зелене" економічне зростання означає таке зростання, що засноване на стимулюванні екологічного та економічного розвитку, одночасно забезпечуючи як безпеку природних ресурсів, так і безперебійне користування екосистемними послугами, від яких залежить добробут суспільства. Метою даного дослідження є знаходження основних факторів розвитку економічного середовища для розроблення дієвої "зеленої" стратегії розвитку економіки країни. Об’єктом дослідження є процеси забезпечення "зеленого" економічного зростання країни у сучасних умовах. В роботі були використані методи аналізу, синтезу, порівняння, діалектичний та абстрактно-логічний метод. Визначено основні цілі та задачі розвитку "зеленої" економіки на національному та глобальному рівнях, розкриті питання факторів які впливають на екологізацію в Україні, а також розглянуто питання істинних заощаджень як результату природокористування. На основі цього проаналізовано проблеми та загрози для "зеленої" економіки в Україні. Розраховано істинні заощадження України за 2010-2019 роки на основі чого визначено можливі шляхи подолання проблеми їх зменшення, що сприятиме "зеленому" розвитку економіки. Виявлено, що в системі відтворення "зелених" економічних процесів інвестиції відіграють важливу роль, оскільки вони сприяють відновленню та збільшенню виробничих ресурсів, а також прискорюють економічне зростання країни-реципієнта. Встановлено, що необхідно розробити адекватну відповідь на глобальні екологічні загрози, що є наслідком необмеженого використання природних ресурсів. Для досягнення цієї мети "зелене" економічне зростання має виступати каталізатором інвестицій та інновацій, які сприятимуть сталому зростанню та приведуть до нових економічних можливостей.Item Зелена конкурентоспроможність підприємств: ретроспективний аналіз розвитку концепції(Сумський державний університет, 2021) Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Олефіренко, Олег Михайлович; Олефиренко, Олег Михайлович; Olefirenko, Oleh Mykhailovych; Івахненко, Олена Миколаївна; Ивахненко, Елена Николаевна; Ivakhnenko, Olena Mykolaivna; Хааг, В.Х.У статті представлені результати аналізу публікацій, присвячених формуванню концепції та складових зеленої конкурентоспроможності підприємств. Дослідження проводилось із застосуванням бібліометричного аналізу з використанням інструментарію візуалізації VOSviewer v.1.6 та інструментарію ScopusTools. При проведенні аналізу було згенеровано вибірку з 54 753 наукових статей з даної проблематики за період 1991–2020 рр. у виданнях, які індексуються наукометричними базами даних Scopus та Web of Science. Результати дослідження дозволили виокремити передумови розвитку концепції зеленої конкурентоспроможності. Просування процесів екологізації у підприємницькому секторі (розвиток зеленого виробництва, використання ресурсозберігаючих технологій та відновних джерел енергії, імплементація рециклінгу) забезпечує додаткові екологічно орієнтовані конкурентні переваги підприємствам. Динаміка публікаційної активності характеризує підвищення наукового інтересу до зазначеної проблематики, починаючи з кінця 1990-х років. Відповідна тенденція значною мірою обумовлена світовим розвитком підприємницького сектору, підвищенням конкуренції, просуванням, так званого, «п’ятого укладу». Основні етапи розвитку концепції зеленої конкурентоспроможності включають такі етапи: пов’язаний із трансформацією підходів до трактування поняття «конкурентоспроможність» (2004–2012 рр.); другий пов’язаний із появою і домінуванням у кроссекторних дослідженнях двох нових патернів, що відображають розвиток зеленої економіки і визначають конкурентні переваги підприємств (2012–2014рр.); третій пов’язаний із розвитком концепції зеленого маркетингу та імплементацією його інструментів як детермінант забезпечення конкурентоспроможності підприємств (2014–2016 рр.). Результати аналізу засвідчили, що найбільш цитовані наукові публікації з тематики зеленої конкурентоспроможності належать науковцям США, Китаю, Великобританії, Німеччині, Іспанії. Основними галузями наукових напрацювань є інженерія, природничі науки, соціальні науки, енергетика, бізнес і менеджмент та комп’ютерні науки. Проведене дослідження сформувало основу для побудови інструментарію забезпечення зелених конкурентних переваг підприємств.Item Освітній туризм та освітня міграція: економічна сутність та відмінні ознаки(Сумський державний університет, 2021) Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Білоцерківська, О.Д.Мобільність людських ресурсів, що виникає під впливом різноманітних причин, характерна для будьяких етапів розвитку людства, що в сучасних умовах під впливом глобалізації набуває особливих масштабів. Серед традиційних причин таких просторових переміщень є не лише пошук кращих умов життя та заробітку, а й прагнення нових вражень та знань. Таким чином, одним із основних форм мобільності є туризм та міграція. Зростаюча роль освіти як однієї із основних цілей сталого розвитку забезпечую розвиток її на міжнародному просторі, що пов’язано з такими явищами як освітній туризм та освітня міграція. Незважаючи на існуючі напрацювання в даній темі, їх економічна сутність та диференціація залишається не до кінця зрозумілою, що зумовлює актуальність даного дослідження та його основну мету. В результати цього на основі семантичного аналізу досліджено спочатку сутність туризму та міграції як базових категорій, потім переходячи до освітньої міграції та освітнього туризму. Проведений теоретичний аналіз економічної сутності виявив, що обидва терміни передбачають просторове переміщення людських ресурсів з метою отримання освітніх послуг, які є формами більш ширшого поняття «академічної мобільності». З метою їх розмежування виділено наступні ознаки: умовна тривалість, запланованість, умова повернення в країну проживання, умова працевлаштування в країні поїздки, отриманні підтверджуючого документа про проходження навчання, добровільний характер, правовий статус особи та право на проживання. Основна відмінність виявлена за ознакою умовна тривалість, що є короткостроковою для освітнього туризму та довгостроковою для освітньої міграції. Щодо решти ознак вони є подібними з невеликими поправками: наприклад, умова працевлаштування в країні поїздки виконується для освітньої міграції лише у вигляді підробітки в ході навчання, або умова отримання підтверджуючого документа про проходження навчання варіюється для туризму залежно від форми освітньої послуги (формального чи неформального характеру, що може як мати певний диплом, сертифікат, так і ні); правовий статус особи проявляється як емігрант та турист з різним документальним оформленням та правом на проживання . Отримані напрацювання є важливими для подальшого дослідження даної проблематики та термінологічно-нормативного розмежування освітнього туризму та освітньої міграції для правильної організації держаної політики в даних напрямах.Item Modern Trends in the Production of Renewable Energy: the Cost Benefit Approach(Sumy State University, 2021) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Shaulska, L.V.; Маценко, Олена Ігорівна; Маценко, Елена Игоревна; Matsenko, Olena Ihorivna; Piven, V.S.; Konoplov, V.V.; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii OleksandrovychУ статті проаналізовані сучасні тенденції у виробництві відновлювальної енергії. Було встановлено, що відновлювальні джерела енергії мають багато незаперечних переваг. Перш за все, вони набагато більш екологічні, ніж традиційні методи отримання енергії, засновані на спалюванні викопного палива. Ще одна перевага поновлюваних джерел енергії – їх поширення. На відміну від традиційних джерел енергетичного палива, якими володіють одиниці, відновлювальні джерела енергії доступні більшості жителів планети. Вважається, що сьогодні в країні існує ряд мотиваційних інструментів, які стимулюють розвиток зеленої енергетики. Було доведено, що способи стійкості енергетичного сектора пов'язані з трьома основними областями використання енергії: виробництво електроенергії; обігрів і охолодження приміщень; керування транспортними засобами. Застосовується система субсидування первинних інвестицій (закупівля та встановлення обладнання), а також комерціалізація «зеленої» електроенергії (витрати на вихід на ринок, часткове страхування ризиків). Визначено, що окремою сторінкою в формуванні альтернативної енергетики є суперництво двох напрямків її розвитку, заснованих на створенні концентрованих і деконцентрований (розподілених) електростанцій. Перша спрямована на концентрацію виробничих енергоблоків (сонячних батарей або вітрових турбін) в одній області. Другий напрямок пов'язаний з деконцентрацією джерел енергії, тобто розосередженням окремих потужностей як по території, так і за формами власності. Перехід на поновлювані джерела енергії має вирішальне значення для більшості країн. Це один з найважливіших кроків до забезпечення їх енергетичної незалежності і подальшої реструктуризації економічних систем в бік формування "зеленої" економіки. Примітно, що Україна разом з іншими країнами докладає в цьому свої зусилля.Item Програма дій для сталого розвитку: огляд концепцій зеленої, синьої та циркулярної економіки(Сумський державний університет, 2020) Мішенін, Євген Васильович; Мишенин, Евгений Васильевич; Mishenin, Yevhen Vasylovych; Коблянська, Інна Ігорівна; Коблянская, Инна Игоревна; Koblianska, Inna IhorivnaПошук методологічної основи розвитку економіки, що відповідає принципам сталого розвитку, та її трансформація у реальні механізми функціонування соціально-економічних систем, є актуальною проблемою сучасності. На цьому тлі, за неповні 20 років в якості програм дій щодо економічного розвитку націй було проголошено різні за своїм змістом концепції: зеленої, синьої та циркулярної економіки. Водночас, поза увагою науковців та політикуму залишаються питання щодо того, яким чином ці концепції співвідносяться між собою: чи є вони взаємодоповнюючими або ж альтернативними одна одній, чи можуть бути реалізовані одночасно? Наскільки передбачені ними механізми сприяють реалізації цілей сталого розвитку та можуть бути втілені на практиці? Дане дослідження має на меті надати відповідь на ці питання через вивчення, узагальнення та критичне осмислення результатів досліджень світових та вітчизняних науковців щодо змістовної складової та методологічних засад, які становлять основу зеленої, синьої та циркулярної економіки. У статті досліджено головні риси, сфери, ключові акценти та зв'язок цих концепцій. Результати проведеного аналізу дають підстави зробити висновок про те, що зі зміною «кольорів» концепцій, спрямованих на забезпечення сталого економічного розвитку, відбувається трансформація розуміння взаємозв’язку економіки та природи. Має місце рух від антропоцентризму, що, певною мірою, становив основу зеленої економіки, побудованої на впровадженні зелених технологічних рішень, до розуміння єдності та взаємообумовленості руху ресурсів у природній та економічній системі в рамках циркулярної економіки. Нове бачення соціально-економічної системи, яка функціонує на засадах конгруентності з природою, змінює модель, побудовану на домінантності людини. Пропоновані рішення стають все більш конкретними – від загальних політичних настанов зеленої економіки до конкретних механізмів трансформації бізнес-моделей та способу використання ресурсів у рамках циркулярної економіки. Це ілюструє зміну парадигми економічного знання, її адаптацію в цілях сталого управління ресурсами, формування відповідної політики та підтримки інституційних змін та, фактично, дає підстави сподіватись на реалізацію ідеї сталого розвитку, тобто гармонізацію соціально-економічних процесів відповідно до природних обмежень.Item Світоглядні основи формування сталої сучасної об’єднаної територіальної громади(Сумський державний університет, 2016) Туляков, Олег Олегович; Туляков, Олег Олегович; Tuliakov, Oleh Olehovych; Борзунов, В.Реалістичність програм майбутньої життєдіяльності об’єднаних територіальних громад можлива у разі використання концептуального підходу до їх розробки. Пропонується використати філософську традицію українського конкретного православного ідеалізму як ідейну основу концепцій розвитку об’єднань, що планується утворити у процесі децентралізації. Офіційна влада дискредитувала себе корупційними діями та втратила довіру населення, а запропонована філософська традиція має духовний зміст. З огляду на ці дві причини тільки харизматичний лідер є спроможним бути носієм ідеї сталого розвитку. Для усіх об’єднаних територіальних громад визначені базові принципи концепції сталого розвитку.Item Масова музична культура в україні: соціокультурний вимір(Сумський державний університет, 2016) Лященко, І.У статті розглянуто питання постановки проблеми дослідження вітчизняної масової музичної культури, а також місце масової музики в концепції сталого розвитку суспільства.Item Cleaner production as a driver of green competitiveness(Sumy State University, 2020) Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Артюхова, Надія Олександрівна; Артюхова, Надежда Александровна; Artiukhova, Nadiia Oleksandrivna; Vasylyna, T.У сучасних умовах екологічно чисте виробництво є необхідною складовою для досягнення сталого розвитку. Просування зеленої конкурентоспроможності компанії неможливе без впровадження зелених технологій та чистого виробництва. Метою статті є узагальнення основних підходів до розуміння чистого виробництва з визначенням його ключових елементів. Автор визначили головні цілі чистого виробництва. Просування чистого виробництва серед компаній повинно базуватися керівних принципах його реалізації. Основні сфери, в яких повинні працювати принципи: продукція та упаковка, послуги, відходи, екологічно несумісні побічні продукти, енергія та матеріали, технології та практика праці, робочі місця, безпека та добробут громади, організація робочих місць. Вони пов'язані з усіма стадіями виробничокомерційного процесу. У роботі визначено корпоративні стратегії успішного впровадження чистого виробництва. Ключовими елементами стратегій є ефективність та впровадження технологій відновлюваної енергії. У роботі автор узагальнили основні сфери реалізації чистого виробництва. Автор підкреслює, що впровадження практик більш чистого виробництва потребує широкого розуміння необхідності їх розвитку та забезпечення у всьому суспільстві. Таким чином, спільними перевагами його просування є підвищення продуктивності праці, встановлення моральної та екологічної етики роботодавців, покращення конкурентного позиціонування, покращення зеленого корпоративного іміджу та репутації компаній. Автор наголошує, що просування чистого виробництва повинно включати заходи, пов’язані з підвищенням екологічної обізнаності зацікавлених сторін, складання та розповсюдження актуальної інформації про практики зеленого виробництва та екологічні технології; розвиток людських ресурсів; надання демонстраційних проектів у різних підгалузях та місцях в країні. Узагальнення наукового доробку про перспективи та проблеми впровадження чистого виробництва дає можливість сформулювати основні бар'єри його розвитку.