Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
4 results
Search Results
Item Проблематика і поетика оповідань Галини Орлівни 30-х рр. XX ст.(Сумський державний університет, 2022) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna Rudolfivna; Ведмидера, К.У статті з’ясовується періодизація творчого доробку української письменниці Галини Орлівни, визначаються особливості проблематики і поетики у її оповіданнях харківського періоду. Наголошується, що після повернення з еміграції Галина Орлівна активно долучається до вивчення актуальних проблем сучасності: життя оновленого села, питань колективізації, соціалістичного будівництва, тому намагається своєю творчістю «відповідати» партійним викликам часу, працюючи у напрямі соцреалізму. Акцентується увага, що головною героїнею оповідань письменниці («Бабський бунт», «Ілішва» та ін.) є жінка – сильна, вольова, спроможна на високі почуття і несподівані вчинки як в особистому житті, так і в суспільному. Зазначено, що у творах Галини Орлівни харківського періоду відчутна і модерністська естетика. Залучаючи необхідний спектр художніх засобів та прийомів (символіка очей, сновидінь; метафора; музикалізація), вона дає глибокі психологічні характеристики своїм героям.Item Документально-публіцистичний етап малої прози літературної еміграції: до проблеми типології(Сумський державний університет, 2021) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna RudolfivnaУ статті окреслюється жанрова типологія творів малої прози міжвоєнного двадцятиріччя. Продовжуючи вивчення періодизації малих жанрів, виокремлених І. Денисюком, – "фольклоризму" і "фази соціологічного оповідання й суспільно-психологічної студії", – пропонуємо досліджуваний період 1919–1939 рр. назвати документально-публіцистичним. Пропонується жанровий поділ малої прози літературної еміграції на чотири групи-різновиди: міфологічна, національно-історична, етологічна й новелістична. До міфологічної віднесемо твори, орієнтовані на образні жанри, які пояснюють ті чи інші природні та суспільні явища. Національно-історична група охоплює жанри, які поширюються у новій реальності, що розпочалася після Жовтневого перевороту й визвольних змагань. Завдання етологічної групи – викриття "поганих" соціальних звичок у своєму середовищі й у своєму часі та прагнення усвідомити "добрі" звичаї. Нарешті, новелістична група об’єднує новели і нариси з документалізмом і вільною композицією, психологічну новелу й оповідання, фрагментарну прозу, спогади, які містять публіцистичну й фактологічну основу. Малі жанрові форми літературної еміграції представлені у дослідженні в таких жанрах: 1) новели й оповідання; 2) суміжні літературно-публіцистичні (нарис, фейлетон, памфлет, есе), до яких тяжіє утопія й антиутопія; 3) "фольклорні" жанри (казка, міф, притча, легенда, оповідка); 4) мініатюрно-фрагментарні (поезія в прозі, шкіц, акварель, образок, малюнок, гротеск, афоризм, хрестослів’я).Item A New Disenfranchised Type of Person in Ukrainian and Russian Small Prose of the Literary Emigration of 1919–1939(Sumy State University, 2020) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna RudolfivnaРозглянуто еволюцію типу "зайвої" людини у творах малої прози українських і російських письменників літературної еміграції 1919–1939 рр. Зазначено, що в оповіданнях В. Леонтовича і В. Федорова представлений тип "зайвої" людини, що сформувався в умовах більшовицького ладу. Герої творів – Сара Соломонівна, професор, народовець Кость, Олександр Левенець (оповідання В. Леонтовича "Сара Соломонівна", "Гинуть мрії", "Вигнанці"), селянин Вареник (оповідання В. Федорова "Суд Вареника") – усі вони знаходяться в ситуації відчуження до більшовицької влади. Цим "зайвим" людям немає місця у новому суспільстві. Відзначено, що вони відчувають ворожість з боку нового ладу, яка наздоганяє усіх їх поступово, і кожен із персонажів оповідань українського й російського письменників проходить своєрідні випробування новою владою. Змінюється ставлення до героїв творів і з боку сусідів та колег, з’являється підозра, недовіра до них. Визначено головні риси, притаманні новій "зайвій" людині 20–40-х рр.: відчуження від політики нової влади, від рідного середовища, глибока душевна втоми від втрати вітчизни, що переростає в екзистенціальну самотність.Item Гражданская позиция М. П. Арцыбашева в публицистике эмигрантского периода(Сумский государственный университет, 2014) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna Rudolfivna; Павлова, Д.С.В статье рассматриваются взгляды Арцыбашева на политические и социальные процессы периода Октябрьской революции в России 1917 года и непосредственно на большевистский режим.