Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
4 results
Search Results
Item Restructuring of socio-economic systems as a component of the formation of the digital economy in Ukraine(Sumy State University, 2022) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr MykhailovychУ статті досліджено основні проблеми реструктуризації соціально-економічних систем як складової формування цифрової економіки. Розглянуто поняття "система", її елементи, взаємозв’язки між ними, функціональне середовище системи. Проаналізовано основні характеристики параметрів стану системи. Зазначено, що системи об'єднуються у більші системні утворення, які називаються надсистемами. Визначено поняття структури системи та подано її основні параметри. У дослідженні процесів функціонування систем дуже важливу роль відіграють такі категорії, як ієрархія та функція. Авторами визначено, що для виконання завдань свого існування будь-яка система має здійснювати комплекс взаємопов'язаних функцій. Чим ефективніше виконується кожна з зазначених функцій, тим ефективніша діяльність усієї системи, і тим вища можливість накопичення системою вільної енергії, а будь-який процес відтворення стану системи слід розглядати як ціле, що більше суми окремих підпроцесів, з яких воно складається. У свою чергу, час умовно можна вважати ще однією, горизонтальною віссю вимірів, у яких формується система. Цей вимір може бути названий образно "лінією часу" або "лінією життя" системи, а параметри часу (послідовність, тривалість, темп, швидкість, рівень синхронності процесів, час перемикання) відображають кількісні та якісні сторони реалізації окремих процесів (підпроцесів) відтворення системи. Перехід суспільства до нової формації пов’язаний із зміною стану соціально-економічних систем, невід’ємною складовою чого є процеси реструктуризації (зміни параметрів, які формують їх структуру). Автори запропонували умовну схему формування системи як просторового об'єкта та процесу та охарактеризовано окремі види реструктуризації соціально-економічних систем в ході сучасних цифрових трансформацій. Як ілюстрація таких процесів проаналізовано структурні зрушення в енергетичному секторі України за період 2010-2020 років. Це доводить той факт, що характеристики структури економічних систем є важливим предметом управління соціально-економічним розвитком, а аналіз процесів реструктуризації є дієвим інструментом обгрунтування управлінських рішень та регулювання економічних процесів з метою забезпечення сестейнового соціально-економічного розвитку.Item Smart contract in banking for Ukraine’s economy digitalization(Sumy State University, 2022) Яценко, Валерій Валерійович; Яценко, Валерий Валерьевич; Yatsenko, Valerii Valeriiovych; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Півень, Владислав Сергійович; Пивень, Владислав Сергеевич; Piven, Vladyslav SerhiiovychSmart contracts are one of the digital technologies that have the potential to significantly alter the way market participants interact. It is emphasized in the research that a smart contract is a specialized computer protocol that allows negotiating parties to exchange assets between themselves: stocks, money, or property without involving a third party as an intermediary. It should be noted that smart contracts also have a wide area for use not only in the financial sector, but also in other sectors of the economy, and the global trend towards digitalization is one of the fundamental drivers of the development of this tool. The most recognizable technology for the operation of smart contracts today is blockchain. It is mentioned that blockchain guarantees the reliability and security of the concluded contracts in terms of their confidentiality, immutability, and permanence. Four basic stages of a blockchain-based smart contract were revealed. It is stated in the article that one of the most promising applications for smart contracts is the automation of the provision of banking services, such as supply chain financing, mortgage lending and small business lending. The automatic implementation of the full lending process, from application to credit risk assessment, mortgage renewals, title transfer, and mortgage servicing and securitization, can be facilitated by sharing borrower information and digital versions of multiple registries and title documents.It is emphasized that smart contracts have a number of advantages over traditional paper-based contracts. It's important to remember that no matter how advanced technology gets, there's always the risk of IT-system vulnerabilities. The future of smart contracts in banking was forecasted. Many banking processes and legal agreements will be substituted by blockchain-based finance solutions in the future; however the shift will be slow. Incumbent banking institutions are unlikely to completely relinquish control of their databases from unknown third parties. Most likely, groups of banking institutions will use authorized blockchains, and customers will only interact with trusted nodes, and not directly with the ledger,Item Фактори управління сталими енергетичними трансформаціями в енергосекторі України(Сумський державний університет, 2020) Письменна, У.Є.; Трипольська, Г.С.; Курбатова, Тетяна Олександрівна; Курбатова, Татьяна Александровна; Kurbatova, Tetiana Oleksandrivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr VasylovychУ статті розглянуто передумови сталого розвитку енергетичного сектору з позицій політичного та економічного підгрунтя енергетичних трансформацій, актуалізовано та розкрито наукову проблему впливу соціо-технічних трансформацій, зокрема, енергетичних, на сталість економіки. Визначено, що задача оцінки ефективності енергетичної системи як сукупності критеріїв досягнення компромісу інтересів, стабільності та надійності енергетичних ринків найкраще вирішується за допомогою оцінки енергетичної сталості. Визначено проблеми та шляхи активізації використання важелів енергетичної політики з метою сприяння сталим енергетичним трансформаціям. Визначено, що за допомогою сталих енергетичних трансформацій держава здатна подолати власну неефективність перетворення і споживання енергії та продемонструвати явище декаплінгу (зростання економіки без істотного зростання енергоспоживання). Розглянуто енергетичні політики і стратегії в якості засобів управління енергетичними трансформаціями: створення передумов для їх виникнення; форсування / уповільнення, підтримка поточних трансформацій; зведення до мінімуму негативних зовнішніх факторів і соціальних факторів уразливості від змін соціо-технічних режимів; підтримання оптимального енергетичного балансу. Досягнуто глибше розуміння процесу управління енергетичними трансформаціями, уразливості енергетичних систем під їхнім впливом. Виокремлено три ключових фактори управління енергетичними трансформаціями з метою посилення рівня енергетичної сталості та забезпечення сталого розвитку економіки країни: хід (протікання) трансформацій, уразливість економічної системи під їхнім впливом та рівень сталості енергетичних трансформацій. Ефективне управління такими трансформаціями за допомогою зазначених факторів здатне стати запорукою сталого розвитку не лише енергетичного сектора, а й економіки в цілому та створити передумови для її переходу на сталий і циркулярний тип розвитку. Проаналізовано управління енергетичними трансформаціями в енергетичному секторі України на прикладі диверсифікації електропостачання шляхом експлуатації малих сонячних електростанцій у приватних домогосподарствах.Item Вплив людського капіталу та інноваційно-інвестиційних показників на еколого-економічну ефективність національних економік(Сумський державний університет, 2018) Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Денисенко, Павло Анатолійович; Денисенко, Павел Анатольевич; Denysenko, Pavlo Anatoliiovych; Ігнатченко, В.М.; Ковач, В.О.Статтю присвячено економічному обґрунтуванню та математичному опису взаємозв’язків між рівнем людського капіталу, інноваційною діяльністю в країні та еколого-економічною ефективністю її економіки. Вивченню основних факторів збалансованого економічного зростання з урахуванням екологічних обмежень приділяється все більше уваги під час моделювання сценаріїв розвитку окремої національної економіки, виявлення причин міждержавних різниць у рівні життя та поступового збільшення розриву у рівні добробуту між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються. З урахуванням теоретичних напрацювань зарубіжних і вітчизняних вчених, присвячених феномену науково-технічного прогресу та формуванню економіки знань, відзначена роль процесу накопичення людського капіталу та використання інформаційних ресурсів у розвитку соціально-економічних систем. На основі аналізу панельних даних щодо 58 економік світу з економічними системами різного рівня розвитку досліджено характер впливу людського капіталу та інноваційно-інвестиційних процесів на ефективність їхнього національного господарства. Зазначено, що країни світу знаходяться не на одному рівні розвитку, тому вплив людського капіталу та інноваційно-інвестиційних показників національних економік мають різний ступінь еколого-економічної ефективності. У роботі запропоновано поділити країни світу на групи відповідно до рівня їх забезпеченості факторами НТП. У статті встановлено, що при зростанні інвестицій на одного працюючого на 1 дол. США відбувається трикратне зростання ВВП на одного працюючого, останнє підтверджує гіпотезу мультиплікативного ефекту інвестицій. Додатково запропоновано підхід до аналізу економічних систем із виділенням їхніх кластерів. За результатами дослідження оптимальними для всіх груп країн визначені моделі з фіксованими індивідуальними ефектами, які дозволяють враховувати їхні істотні індивідуальні особливості.