Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
2 results
Search Results
Item The Impact of the Coronavirus Pandemic on the Economy of Ukraine: a Sectoral Analysis of the Consequences and Opportunities for Recovery(Sumy State University, 2021) Сабадаш, Віктор Володимирович; Сабадаш, Виктор Владимирович; Sabadash, Viktor Volodymyrovych; Kharchenko, D.V.; Zbyrannyk, O.M.У статті досліджено стан і тенденції розвитку української економіки у період пандемії коронавірусу COVID-19, економічні можливості відновлення економіки у короткостроковій перспективі. У роботі наведено аналіз і структуру ключових секторальних соціально-економічних втрат і збитків (недоотримання доходів) економічними агентами під впливом пандемії. У дослідженні визначено і проаналізовано такі основні економічні групи наслідків COVID-19, як: скорочення ВВП; спад промислового виробництва; значне зменшення доходів від економічної діяльності авіаперевізників і морського транспорту; торговельно-розважальних центрів, туристичної індустрії; зменшення доходів домогосподарств із одночасним збільшенням їх витрат; зростання прибутку фармацевтичних компаній та індустрії ігрових, освітніх, інших онлайндодатків (зокрема, доставки їжі та ліків); зниження бізнес- та інвестиційної активності і зростаючий попит інвесторів на менш ризикові активи на українському ринку; зміна трендів у роздрібній і онлайн торгівлі; цифровізація бізнес-процесів. У роботі досліджено вплив фактору "віддаленого" і "гібридного" формату роботи на ринок зайнятості (як національний, так і глобальний вимір). За результатами дослідження зроблено висновки про ключові актуальні можливості (прогнозовані) відновлення національної економіки за секторами (сферами економічної діяльності) у пост-ковідний період за умови незапроваження нових локдаунів восени 2021 р. внаслідок розповсюдження у світі нового штаму Delta вірусу. Очікуване відновлення національної економіки прогнозовано буде поступовим і повільним через суттєві економічні, політичні й епідеміологічні ризики (поки незначні обсяги вакцинації і ризик нової хвилі пандемії). В умовах високої невизначеності глобальних економічних і безпекових трендів невеликим і слабким економікам доцільно формувати короткострокові національні стратегії відновлення, орієнтуючись у першу чергу на власні фінансові ресурси і економічні можливості, надаючи фінансову і законодавчу підтримку національним компаніям і внутрішньому ринку.Item Competitiveness of Ukrainian Companies in Foreign Markets: New Challenges and Opportunities(Sumy State University, 2019) Сабадаш, Віктор Володимирович; Сабадаш, Виктор Владимирович; Sabadash, Viktor Volodymyrovych; Stauvermann, P.J.; Peleshchenko, R.O.У статті на основі аналізу актуальних проблем зовнішньоекономічної діяльності визначено ключові завдання українських компаній при роботі на зовнішніх ринках. Технології виходу українських компаній (особливо невеликих) на зовнішні ринки є досить витратними і організаційно складним. Навіть одного разу вибудувана успішна стратегія зовнішньоекономічної діяльності потребує постійних покращень, коректив і налаштувань відповідно до змін зовнішнього бізнес-середовища. Пріоритетними сферами, інновації й удосконалення в яких сприятимуть покращенню конкурентних позицій українських компаній на зовнішніх ринках, визначено: професійну (компетентності, знання, досвід), логістичну (базис поставки у зовнішньоторговельних контрактах), страхову (валютні ризики), фінансову (валютні дерегуляції), інституційну (залучення зовнішніх інвестицій), митну (електронне декларування), технологічну. У дослідженні доведено, що у конкурентних умовах комерційно успішна стратегія зовнішньоекономічної діяльності українських компаній може бути забезпечена за рахунок: активізації трансферу технологій; нарощування обсягів торгівлі високотехнологічними товарами і експорту товарів (послуг) із високою доданою вартістю; використання преференцій угод про зону вільної торгівлі; нарощування експорту органічної продукції землеробства; посилення процедур захисту інтелектуальної власності. Вказані компоненти характеризуються суттєвим потенціалом зростання конкурентоспроможності національних компаній на зовнішніх ринках. Ураховуючи ресурсні можливості українських компаній і зовнішні виклики (економічні, геополітичні, технологічні, інвестиційні), стратегічним завданням є поступова, але незворотна переорієнтація торговельних потоків із ринків країн-СНД на європейський та азійський ринки.