Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
4 results
Search Results
Item Modern Trends in the Development of Renewable Energy: the Experience of the EU and Leading Countries of the World(Sumy State University, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Маценко, Олена Ігорівна; Маценко, Елена Игоревна; Matsenko, Olena Ihorivna; Piven, V.S.Одним з ключових моментів сестейнового розвитку є енергетична безпека і незалежність. У сучасних умовах стрімкого ростра і розвитку технологій все більше уваги приділяється пошукам практичних рішень екологічно безпечного і недорогого виробництва енергії. Питаннями розвитку і використання альтернативних джерел енергії вже тривалий час займаються вчені різних сфер наукової діяльності в усьому світі. Частка відновлюваних джерел енергії в генерації електроенергії в усьому світі неухильно зростає, що свідчить про розширення використання енергії, одержуваної з альтернативних джерел, таких як, наприклад, вітер і сонце. Дані тенденції свідчать про прагнення споживачів максимально відмовитися від використання викопних джерел енергії і атомних станцій з метою забезпечення подальшого сестейнового розвитку. У сформованих умовах пандемії COVID-19 попит на електроенергію в усьому світі знизився, однак, як показує дослідження, на розвиток відновлюваної енергетики дана пандемія не вплинуло. У статті проведений аналіз сучасних трендів у розвитку відновлюваної енергетики з урахуванням вже отриманого досвіду країн ЄС і провідних країн світу в цій сфері. В результаті були зроблені висновки про те, що в сучасних умовах для досягнення сестейнового розвитку необхідні трансформаційні процеси в такій важливій сфері, як енергетика. Потужним поштовхом для подібних змін послужили різні процеси в світовій економіці, які сприяли інтенсивному розвитку альтернативних джерел енергії. Багато країн добилися істотних успіхів у розвитку відновлюваної енергетики.Item Сучасні тренди розвитку соціально-економічних систем(Сумський державний університет, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid HryhorovychДосліджуються зміст та сфери застосування понять "тренд" та "тенденція" щодо розвитку соціально-економічних систем. Формулюється визначення зазначених термінів. У широкому розумінні трендом необхідно вважати відносно стійке спрямування розвитку певного явища. В економічних системах зазначене спрямування реалізується через динаміку: сукупності співвідношень (між окремими частинами систем), властивостей (притаманних системам), показників доходів і витрат, попиту та пропозиції, ознак споживчих потреб та уподобань користувачів, параметрів технологічної основи та ін. Визначаються класифікаційні ознаки та взаємні відносини різних видів трендів, зокрема, метатренду, мегатренду, соціокультурного тренду, тренду споживання та бізнес-тренду. Критеріальною основою віднесення до певного виду тренду є виміри (умовні сфери), на які впливає тренд. До таких вимірів віднесені: продуктовий, ринковий, соціокультурний, економічний, технологічний, цивілізаційний, природний. Показані процеси еволюції трендів. Зокрема, тренд споживання (який охоплює продуктовий, ринковий та соціокультурний виміри) може розвинутися у соціокультурний тренд (який на додачу охоплює ще й економічний вимір). Останній же тренд може перерости у мегатренд (що включає вплив також на технологічний вимір). Коли мегатренди починають також впливати на цивілізаційний і природний вимір, вони переростають у метатренди. Такий шлях, зокрема, пройшли мегатренди: індустріалізації, електрифікації, автомобілізації, комп’ютеризації, цифровізації та ін. Сьогодні таким шляхом слідують мегатренди: альтернативної енергетики, адитивних технологій, Інтернету речей, штучного інтелекту, кібергізації, хмарних технологій, індустріального агровиробництва та ін. Зазначається, що наразі людство переживає епохальний тренд фазового переходу до нової соціально-економічної формації, який реалізується в ході одночасно трьох промислових революцій: Третьої, Четвертої і П’ятої.Item Память и её роль в развитии природных и социально-экономических систем(Сумский государственный университет, 2015) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid HryhorovychУ популярній формі в статті розглядається зміст фундаментальної категорії пам'яті. Розглядаються її невід'ємні складові, пов'язані з накопиченням, зберіганням та відтворенням інформації. Зачіпаються необхідні умови реалізації зазначених компонентів пам'яті при формуванні та розвитку різних природних сутностей. Досліджуються передумови стійкості систем пам'яті, а також зв'язок процесів розвитку систем із характеристиками їх пам'яті: швидкодією та ємністю.Item Duality and Dualism of Economic Systems(Sumy State University, 2013) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid HryhorovychЗа аналогією з біологічними і фізичними системами розглядаються властивості подвійності економічних систем, які передаються через спадкову пам'ять. Зокрема, проводяться паралелі між економічними та біологічними системами щодо інформаційної дуальності – здатності підтримувати на індивідуальному рівні (особин, економічних суб'єктів) стаціонарність, тобто динамічну сталість стану, та забезпечувати на видовому рівні (популяцій, галузей) мінливість у розвитку систем. Ми маємо всі підстави вважати, що в економіці, існує механізм передачі спадкової інформації, який може бути умовно названий інформаційною дуальністю. Він, як і дуальність геному в біології, покликаний вирішити двоєдине завдання – забезпечення стаціонарності і мінливості економічних систем. В економіці спадкова передача властивостей стаціонарності забезпечується: стандартами і обмеженнями на продукцію, що випускається (існуючими у сферах її виробництва і споживання); базовими технологіями; навичками обслуговуючого персоналу; звичками, уподобаннями і культурними традиціями потенційних споживачів тощо. Вони підтримуються соціальною пам'яттю суспільства, є досить стійкими та інерційними. З іншого боку, діють інформаційні чинники, які формують передумови змінності економічних систем. Вони обумовлені: індивідуальними якостями працівників підприємств, їх здатністю робити щось, що не можуть виробляти на інших підприємствах (або навпаки нездатністю робити те, що роблять скрізь, і необхідністю шукати власні шляхи успіху), самобутністю соціальних і природних умов, в яких функціонує економічна система, і багатьом іншим, що в кінцевому рахунку є живильним середовищем виникнення інновацій. За аналогією з фізичними системами аналізується дуалізм економічних систем. Він полягає в тому, що економічний суб'єкт володіє одночасно властивостями: а) дискретної одиниці – корпускули, координати якої можуть бути однозначно визначені в просторі і часі як умовної точки, б) польової сутності, що має значну протяжність у просторі та поширеність у часі. Свої польові властивості економічні системи проявляють в просторі і в часі. У просторі – як носії економічних відносин: по-перше, з постачальниками вихідних ресурсів; по-друге, із споживачами продукції, що випускається; по-третє, з державою, яка надає соціальні послуги; по- четверте, з населенням певної території (адміністративного регіону), яке делегує своє право розпоряджатися суспільними (природними та інфраструктурними) активами даній території обраному органу та місцевій адміністрації; по-п'яте, з різного роду конкурентами (за ресурси, за потенційних споживачів, за можливості використання обмежених природних благ і об'єктів інфраструктури); по-шосте, з нижчестоящими структурами (дочірніми і сполученими підприємствами). У часі економічні системи проявляють себе як суб'єкти, які є предметом дії причинно-наслідкових зв'язків: по-перше, як результат подій, що мали місце в минулому (будучи носієм певної спадковості та історії своїх попередників), а по-друге, як джерело (причина) подій, які поширюються в майбутнє.