Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
17 results
Search Results
Item Restructuring of socio-economic systems as a component of the formation of the digital economy in Ukraine(Sumy State University, 2022) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr MykhailovychУ статті досліджено основні проблеми реструктуризації соціально-економічних систем як складової формування цифрової економіки. Розглянуто поняття "система", її елементи, взаємозв’язки між ними, функціональне середовище системи. Проаналізовано основні характеристики параметрів стану системи. Зазначено, що системи об'єднуються у більші системні утворення, які називаються надсистемами. Визначено поняття структури системи та подано її основні параметри. У дослідженні процесів функціонування систем дуже важливу роль відіграють такі категорії, як ієрархія та функція. Авторами визначено, що для виконання завдань свого існування будь-яка система має здійснювати комплекс взаємопов'язаних функцій. Чим ефективніше виконується кожна з зазначених функцій, тим ефективніша діяльність усієї системи, і тим вища можливість накопичення системою вільної енергії, а будь-який процес відтворення стану системи слід розглядати як ціле, що більше суми окремих підпроцесів, з яких воно складається. У свою чергу, час умовно можна вважати ще однією, горизонтальною віссю вимірів, у яких формується система. Цей вимір може бути названий образно "лінією часу" або "лінією життя" системи, а параметри часу (послідовність, тривалість, темп, швидкість, рівень синхронності процесів, час перемикання) відображають кількісні та якісні сторони реалізації окремих процесів (підпроцесів) відтворення системи. Перехід суспільства до нової формації пов’язаний із зміною стану соціально-економічних систем, невід’ємною складовою чого є процеси реструктуризації (зміни параметрів, які формують їх структуру). Автори запропонували умовну схему формування системи як просторового об'єкта та процесу та охарактеризовано окремі види реструктуризації соціально-економічних систем в ході сучасних цифрових трансформацій. Як ілюстрація таких процесів проаналізовано структурні зрушення в енергетичному секторі України за період 2010-2020 років. Це доводить той факт, що характеристики структури економічних систем є важливим предметом управління соціально-економічним розвитком, а аналіз процесів реструктуризації є дієвим інструментом обгрунтування управлінських рішень та регулювання економічних процесів з метою забезпечення сестейнового соціально-економічного розвитку.Item Modern Trends in the Production of Renewable Energy: the Cost Benefit Approach(Sumy State University, 2021) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Shaulska, L.V.; Маценко, Олена Ігорівна; Маценко, Елена Игоревна; Matsenko, Olena Ihorivna; Piven, V.S.; Konoplov, V.V.; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii OleksandrovychУ статті проаналізовані сучасні тенденції у виробництві відновлювальної енергії. Було встановлено, що відновлювальні джерела енергії мають багато незаперечних переваг. Перш за все, вони набагато більш екологічні, ніж традиційні методи отримання енергії, засновані на спалюванні викопного палива. Ще одна перевага поновлюваних джерел енергії – їх поширення. На відміну від традиційних джерел енергетичного палива, якими володіють одиниці, відновлювальні джерела енергії доступні більшості жителів планети. Вважається, що сьогодні в країні існує ряд мотиваційних інструментів, які стимулюють розвиток зеленої енергетики. Було доведено, що способи стійкості енергетичного сектора пов'язані з трьома основними областями використання енергії: виробництво електроенергії; обігрів і охолодження приміщень; керування транспортними засобами. Застосовується система субсидування первинних інвестицій (закупівля та встановлення обладнання), а також комерціалізація «зеленої» електроенергії (витрати на вихід на ринок, часткове страхування ризиків). Визначено, що окремою сторінкою в формуванні альтернативної енергетики є суперництво двох напрямків її розвитку, заснованих на створенні концентрованих і деконцентрований (розподілених) електростанцій. Перша спрямована на концентрацію виробничих енергоблоків (сонячних батарей або вітрових турбін) в одній області. Другий напрямок пов'язаний з деконцентрацією джерел енергії, тобто розосередженням окремих потужностей як по території, так і за формами власності. Перехід на поновлювані джерела енергії має вирішальне значення для більшості країн. Це один з найважливіших кроків до забезпечення їх енергетичної незалежності і подальшої реструктуризації економічних систем в бік формування "зеленої" економіки. Примітно, що Україна разом з іншими країнами докладає в цьому свої зусилля.Item Modern Trends in the Development of Renewable Energy: the Experience of the EU and Leading Countries of the World(Sumy State University, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Маценко, Олена Ігорівна; Маценко, Елена Игоревна; Matsenko, Olena Ihorivna; Piven, V.S.Одним з ключових моментів сестейнового розвитку є енергетична безпека і незалежність. У сучасних умовах стрімкого ростра і розвитку технологій все більше уваги приділяється пошукам практичних рішень екологічно безпечного і недорогого виробництва енергії. Питаннями розвитку і використання альтернативних джерел енергії вже тривалий час займаються вчені різних сфер наукової діяльності в усьому світі. Частка відновлюваних джерел енергії в генерації електроенергії в усьому світі неухильно зростає, що свідчить про розширення використання енергії, одержуваної з альтернативних джерел, таких як, наприклад, вітер і сонце. Дані тенденції свідчать про прагнення споживачів максимально відмовитися від використання викопних джерел енергії і атомних станцій з метою забезпечення подальшого сестейнового розвитку. У сформованих умовах пандемії COVID-19 попит на електроенергію в усьому світі знизився, однак, як показує дослідження, на розвиток відновлюваної енергетики дана пандемія не вплинуло. У статті проведений аналіз сучасних трендів у розвитку відновлюваної енергетики з урахуванням вже отриманого досвіду країн ЄС і провідних країн світу в цій сфері. В результаті були зроблені висновки про те, що в сучасних умовах для досягнення сестейнового розвитку необхідні трансформаційні процеси в такій важливій сфері, як енергетика. Потужним поштовхом для подібних змін послужили різні процеси в світовій економіці, які сприяли інтенсивному розвитку альтернативних джерел енергії. Багато країн добилися істотних успіхів у розвитку відновлюваної енергетики.Item Сучасні тренди розвитку соціально-економічних систем(Сумський державний університет, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid HryhorovychДосліджуються зміст та сфери застосування понять "тренд" та "тенденція" щодо розвитку соціально-економічних систем. Формулюється визначення зазначених термінів. У широкому розумінні трендом необхідно вважати відносно стійке спрямування розвитку певного явища. В економічних системах зазначене спрямування реалізується через динаміку: сукупності співвідношень (між окремими частинами систем), властивостей (притаманних системам), показників доходів і витрат, попиту та пропозиції, ознак споживчих потреб та уподобань користувачів, параметрів технологічної основи та ін. Визначаються класифікаційні ознаки та взаємні відносини різних видів трендів, зокрема, метатренду, мегатренду, соціокультурного тренду, тренду споживання та бізнес-тренду. Критеріальною основою віднесення до певного виду тренду є виміри (умовні сфери), на які впливає тренд. До таких вимірів віднесені: продуктовий, ринковий, соціокультурний, економічний, технологічний, цивілізаційний, природний. Показані процеси еволюції трендів. Зокрема, тренд споживання (який охоплює продуктовий, ринковий та соціокультурний виміри) може розвинутися у соціокультурний тренд (який на додачу охоплює ще й економічний вимір). Останній же тренд може перерости у мегатренд (що включає вплив також на технологічний вимір). Коли мегатренди починають також впливати на цивілізаційний і природний вимір, вони переростають у метатренди. Такий шлях, зокрема, пройшли мегатренди: індустріалізації, електрифікації, автомобілізації, комп’ютеризації, цифровізації та ін. Сьогодні таким шляхом слідують мегатренди: альтернативної енергетики, адитивних технологій, Інтернету речей, штучного інтелекту, кібергізації, хмарних технологій, індустріального агровиробництва та ін. Зазначається, що наразі людство переживає епохальний тренд фазового переходу до нової соціально-економічної формації, який реалізується в ході одночасно трьох промислових революцій: Третьої, Четвертої і П’ятої.Item Проривні технології у світлі соціально-економічних революцій: досвід ЄС та світу(Сумський державний університет, 2019) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid HryhorovychАктуальність роботи полягає в необхідності популяризації передових наукових знань в умовах прискорення науково-технічного прогресу. Мета статті – розкрити основний зміст проривних технологій та пов’язаних з ними соціально-економічних процесів, що відбуваються в ході трьох промислових революцій сучасності. На основі ретроспективного аналізу соціально- економічних революцій, що були в історії людства, в науково-популярному есе пояснюється логіка та простежуються тенденції розгортання технічних та соціальних систем у найближчому майбутньому. Показується, впливає зміна виробничих сил та економічних відносин на співвідношення окремих складових у сутнісній тріаді людини: біо-соціо-трудо. Окремо розкривається зміст трьох промислових революцій, свідком яких людству доводиться бути сьогодні (Industry 3.0, Industry 4.0, Industry 5.0). Зазначається, що ініціювання робіт, які поклали старт зазначеним революціям, відбулося на просторі європейських країн. Зокрема, Третя промислова революція спрямована на вирішення проблем глобальної екологічної кризи. Ключовим трансформаційним інструментарієм є: альтернативна енергетика, адитивні технології на основі 3D-принтерів, горизонтальні мережеві структури виробництва та споживання продукції. Магістральним напрямом Четвертої промислової революції є створення Єдиної мережі кіберфізичних систем, здатних працювати без участі людини. Однією із провідних її форм є Інтернет речей. Гуманізація соціально-економічного розвитку – це ключове завдання П’ятої промислової революції, яка орієнтується на досягнення максимальної реалізації творчого потенціалу особистісної сутності людини, тобто людини-соціо. У центрі уваги – ключові процеси трьох промислових революцій та зміни, що відбуваються у сутнісній тріаді людини. Форма статті – науково-популярне есе.Item Фазовий перехід: осягаючи глибинний зміст феномену(Сумський державний університет, 2019) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid HryhorovychНа суд читача виносяться два есе, які умовно можна назвати казками: "Фазовий перехід" та "П’ятий вимір". У першому есе читач познайомиться із сутністю фазових переходів, які означають стрибкоподібну зміну стану системи. Розглядається роль фазових переходів у розвитку природи та суспільних систем. Читач також матиме змогу оглянути контури сучасного фазового переходу до нової соціально-економічної формації, який відбувається у ході Третьої і Четвертої промислових революцій. Зокрема, мають з’явитися нові види (альтернативної) енергії; нові технології (основані на використанні 3D-принтерів); повністю автоматизоване виробництво ("інтернет речей", "розумні мережі"); нові комунікації (види транспорту і зв’язку); безпілотний транспорт; нові економічні відносини (солідарна економіка); нові потреби людей (використання інформації для особистісного розвитку людей); нова реальність глобального управління людською цивілізацією (на основі "хмари" як всепланетної системи пам’яті); новий стиль життя, спрямований на особистісний розвиток людини. Друге есе – "П’ятий вимір" – малює образну картину формування передумов до фазових переходів у суспільстві. Вони утворюються за рахунок накопичення нерозв’язаних проблем, які не здатне вирішити суспільство при існуючому рівні соціально-економічного розвитку. Саме це робить невідворотним процес фазового переходу до нової формації. В есе також розкривається роль соціального передбачення як основи обгрунтованого стратегічного управління суспільним розвитком. Це забезпечує так званий сестейновий стан соціо-природної системи, що залишає достатні можливості прийдешнім поколінням задовольняти свої соціальні та економічні потреби. Розглядається значення такої реальності, як "хмара", що наразі виконує функції глобальної системи пам’яті і еволюціонує у напрямку перетворення на всепланетний центр прийняття рішень – такий собі метарозум.Item Предпосылки формирования "Интернета вещей": экономический анализ(Сумский государственный университет, 2018) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid HryhorovychВ популярной форме рассказывается о циклах событий, формирующих предпосылки для создания «Интернета вещей» – базового фактора Четвертой промышленной революции (Industry 4.0). Выполнен содержательный анализ с привязкой к временным периодам реализации двенадцати ключевых циклов. Особое внимание уделяется роли экономических факторов. Делается вывод о необходимости перехода от сестейнового развития к сестейновому управлению фазовым переходом к новой социально-экономической формации.Item Innovations in the context of modern economic transformation processes of enterprise, region, country: the EU experience(Sumy State University, 2017) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Горобченко, Денис Володимирович; Горобченко, Денис Владимирович; Horobchenko, Denys Volodymyrovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr MykhailovychThe article reveals the content of ‘green’ (sustainable) economy and the role of the Third Industrial Revolution (T.i.r.) and generated innovations in its formation. The article analyzes regularities of the T.i.r. origin and the prerequisites for its implementation. The main types of innovation transitions are considered when forming a new type of economy. The directions for transformation of economic systems at different levels are studied. The EU experience is analyzed.Item Еколого-економічний інструментарій розвитку транспорту при переході до "зеленої" економіки(Сумський державний університет, 2015) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid HryhorovychУ статті приділено увагу перспективним напрямам екологізації транспорту в умовах переходу до «зеленої» економіки. Проаналізовано вплив транспортних систем на навколишнє середовище та здоров’я людського капіталу. Запропоновано критерії «озеленення» транспортних систем з урахуванням еколого-економічного протиріччя. З аналізу структури викидів за видами транспорту встановлено, що найбільшу частку викидів здійснює автотранспорт. Виходячи з цього, основні напрями екологізації транспорту сконцентровані переважно на зниженні викидів від автотранспорту, а саме впровадження та популяризація транспорту, що працює на альтернативних джерелах енергії, відмова від індивідуального транспорту на користь суспільного та екзотичного, створення мультимодальних центрів. В умовах реалій національної економіки досліджено переваги та недоліки експлуатації електроавтомобілів на сучасному етапі розвитку.Item Память и её роль в развитии природных и социально-экономических систем(Сумский государственный университет, 2015) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid HryhorovychУ популярній формі в статті розглядається зміст фундаментальної категорії пам'яті. Розглядаються її невід'ємні складові, пов'язані з накопиченням, зберіганням та відтворенням інформації. Зачіпаються необхідні умови реалізації зазначених компонентів пам'яті при формуванні та розвитку різних природних сутностей. Досліджуються передумови стійкості систем пам'яті, а також зв'язок процесів розвитку систем із характеристиками їх пам'яті: швидкодією та ємністю.