Наукові видання (ННІ БіЕМ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82794
Browse
23 results
Search Results
Item Key indicators of green competitiveness: the EU and Ukraine’s performance(EDP Sciences, 2021) Чигрин, Олена Юріївна; Chygryn, Olena Yuriivna; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Myronenko, N.Реалізація Глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року актуалізує необхідність прискорення динамічних процесів зміни традиційних підходів до ведення бізнесу на користь екологічно безпечних та відповідальних. Метою статті є дослідження структурного середовища розвитку зеленої конкурентоспроможності на глобальному рівні. За допомогою методів структурного аналізу було визначено основних чинників формування зелених конкурентних переваг, кореляційний аналіз для вимірювання зв'язків між глобальною сталою конкурентоспроможністю та ВВП на душу населення країн. Автори акцентують увагу на рівні зеленої конкурентоспроможності країни, що описується індексом глобальної сталої конкурентоспроможності. У статті досліджено здатність України генерувати конкурентні переваги шляхом аналізу ключових детермінант, пов'язаних з природним капіталом, ресурсоємністю, інтелектуальним капіталом, соціальною згуртованістю та управлінням у порівнянні зі світовим рівнем. Аналіз основних складових "зеленої" конкурентоспроможності зеленої конкурентоспроможності засвідчив наявність значної кількості організаційних та економічних передумов для її формування та підвищення. Вплив сталої конкурентоспроможності на сталої конкурентоспроможності на ВВП зростає з часом. У цьому контексті важливо важливо приймати рішення щодо економічної та управлінської політики з урахуванням просування результатів "зеленої" конкурентоспроможності. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення бази для створення стратегій зеленої конкурентоспроможності просування зеленої конкурентоспроможності на рівні країн.Item Interactions between economic growth and environmental degradation toward sustainable development(Multidisciplinary Digital Publishing Institute (MDPI), 2023) Zhang, M.; Chen, Y.; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaПоточні екологічні проблеми та деградація довкілля провокують впровадження відповідних стимулів для їх подолання без обмежень економічного зростання. З огляду на політику сталого розвитку Китаю, кожна провінція повинна забезпечити ефективне екологічне регулювання, яке враховує динамічні зміни економічних та екологічних показників розвитку провінції. У цьому випадку метою статті є аналіз взаємозв'язку між економічним зростанням та якістю довкілля. Об'єктом дослідження є провінція Хенань у Китаї з 1994 по 2020 рік. У дослідженні застосовано модель векторної авторегресії між одностороннім та двостороннім аналізом взаємозв'язку, тест причинності Грейнджера, коінтеграційний тест та функцію імпульсного відгуку. Отримані результати підтверджують, що зростання ВВП спричиняє виробництво вихлопних газів і що SO2 також впливає на стічні води. Результати коінтеграційного аналізу показали, що якщо виробництво твердих промислових відхідних газів та обсяги викидів SO2 зростуть на 1% кожен, ВВП на душу населення збільшиться на 0,22% та 0,35% відповідно. Результати декомпозиції дисперсії ВВП на душу населення в першій фазі пояснюються їхнім членом збурення. Інші фактори впливу не мають впливу. З часом ВВП на душу населення все менше і менше зазнає впливу стічних вод, вихлопних газів і SO2, а також значно збільшується.Item Роль цифрових вікі-платформ у євроінтеграційних процесах: актуальність та перспективи(Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2023) Калініченко, Л.Л.; Мельник, Леонід Григорович; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дорошенко, Г.О.; Ковальов, Богдан Леонідович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Завдов'єва, Юлія Миколаївна; Zavdovieva, Yuliia MykolaivnaСтаття присвячена аналізу огляду відмінної риси вікі-платформ – їх відкритості. В статті розглядаються основні аспекти відкритості, аналізуються переваги цієї риси та її значення для сталого розвитку. Результати дослідження доводять важливість відкритості як фундаментального принципу вікі-платформ, яка сприяє громадській участі, взаємодії та співпраці, а також ефективному обміну знаннями та створенню якісного контенту. Впровадження цифрових платформ має велике значення для успішної євроінтеграції та сталої економічної побудови. Ці платформи сприяють ефективному поширенню інформації про європейські стандарти, стимулюють взаємодію між зацікавленими сторонами та залучають громадськість до діалогу. Онлайн-середовища вікі-платформ є особливими, оскільки вони надають користувачам можливість спільно працювати над створенням, редагуванням та поширенням знань. Однак, головною характеристикою вікі-платформ є їх відкритість та прозорість, які забезпечують широкий доступ до інформації та можливість участі всіх зацікавлених сторін на принципах довірі до вікі-платформ. Відкритість сприяє залученню різноманітних груп інтересів та допомагає створенню більш об'єктивного та комплексного контенту. Крім того, завдяки спільній роботі багатьох користувачів, швидко оновлюється та вдосконалюється інформація. Присутність порталів прозорості може бути ефективним інструментом для протидії шахрайським діям, що утруднюють європейську інтеграцію країни. Надання громадськості можливості документувати випадки корупції шляхом розробки вікі-платформ звітності в Інтернеті або за допомогою мобільних додатків може сприяти боротьбі з корупцією в режимі реального часу. Україна вже має кілька таких вікі-платформ та онлайн-інструментів, які сприяють боротьбі з корупцією та підвищенню прозорості в державному управлінні. Крім того, українські вікі-платформи для інновацій та стартапів можуть стати важливим інструментом для євроінтеграції, сприяти сталому розвитку та підтримці інноваційного підприємництва в Україні. Залучення користувачів, співпраця, доступ до знань та міжнародне співробітництво можуть стати каталізаторами розвитку інноваційного потенціалу країни. Підкреслюється, що принцип відкритості вікі-платформ сприяє створенню глобальної спільноти знань, де кожен може брати участь у створенні, редагуванні та використанні інформації. Це сприяє швидкому поширенню нових технологій, інновацій та передачі знань, створює умови для більшої відповідальності, прозорості та контролю, що може допомогти у зменшенні корупції та забезпеченні стійкого розвитку суспільства. У контексті євроінтеграції, впровадження цифрових вікі-платформ стає важливим фактором, що сприяє успішній євроінтеграції, побудові сталої економіки та забезпеченню гармонійного суспільства.Item Scenario Modeling of Energy Policies for Sustainable Development(MDPI, 2022) Артюхова, Надія Олександрівна; Artiukhova, Nadiia Oleksandrivna; Тютюник, Інна Володимирівна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Bogack, S.; Wołowiec, Т.; Dluhopolskyi, О.; Коваленко, Євген Володимирович; Kovalenko, Yevhen VolodymyrovychУ статті розглядається вплив сценаріїв економічного, екологічного та соціального розвитку на забезпечення сталого енергетичного розвитку. Статистичною базою дослідження були країни ЄС; період оцінки – з 2000 по 2019 рр. Інформаційною базою дослідження були дані Світового банку, Організації економічного співробітництва та розвитку та Європейської комісії. На основі узагальненого методу моментів досліджено залежність споживання енергії від факторів економічного, екологічного та соціального розвитку. Результати підтверджують позитивний зв’язок між споживанням відновлюваної енергії та ВВП на душу населення, прямими іноземними інвестиціями та виснаженням енергії. Було доведено негативний зв’язок між споживанням відновлюваної енергії, викидами CO2 та побутовими викидами газу. На основі інтелектуальних методів аналізу даних (методи з використанням одновимірного розгалуження CART та агломерації) країни були кластеризовані залежно від характеру політики розвитку енергетики; портрети цих кластерів були оформлені. Результати дослідження можуть бути корисними уповноваженим органам при визначенні найбільш ефективних механізмів формування та реалізації політики сталого енергетичного розвитку.Item Carbon Neutrality of Ukraine as aDeterminant of Green Development(Державний вищий навчальний заклад "Український державний хіміко-технологічний університет", 2023) Хоменко, Лілія Миколаївна; Хоменко, Лилия Николаевна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Bektas, C.; Іскаков, Андрій Андрійович; Искаков, Андрей Андреевич; Iskakov, Andrii AndriiovychУ роботі наведено результати дослідження окремих аспектів досягнення вуглецевого нейтралітету в Україні. Вуглецевий нейтралітет є викликом для всього світу. У 2020 році концентрація парникових газів в атмосфері досягла історичного максимуму. Робота спрямована на дослідження особливостей досягнення вуглецевого нейтралітету в Україні. Завданнями роботи є аналіз складових переходу до низьковуглецевого розвитку, споживання викопного палива та заходи, пов’язані зі збереженням лісів, природних степових і лучних екосистем. Інтерес до питань вуглецевого нейтралітету зростає щороку, особливо в 2021–2022 роках. Найбільше статей про вуглецевий нейтралітет опублікували вчені з Китаю, США, Великої Британії, Туреччини та Пакистану. В основному їх роботи присвячені викидам вуглекислого газу, економічному зростанню, відновлюваній енергетиці, енергоспоживанню, фінансовому розвитку, коінтеграції, викидам діоксиду тощо. Виявлено позитивні тенденції щодо досягнення вуглецевого нейтралітету: постачання природного газу, вугілля, і торфу зменшилося, а відновлюваних джерел енергії – зросло; частка вугілля та торфу зменшилася на 26,4%, а енергії, виробленої з відновлюваних джерел – зросла до 6,6%; використання вугілля та торфу зменшилось на 8,5%, природного газу – на 5%, біопалива зросло на 16%; а частка використання біопалива зросла до 5,8%. Витрати на охорону навколишнього середовища зросли на 88,5%, на збереження біорізноманіття та середовища існування – у 3,6 рази, а витрати на охорону повітря та проблеми зміни клімату – у 2,5 рази. Частка видатків на охорону біорізноманіття та середовища проживання зросла до 3,2%, а витрат на охорону атмосферного повітря та проблеми зміни клімату – до 19,3%. Виявлено також негативні тенденції, які стримують розвиток вуглецево-нейтральної економіки: низька частка відновлюваних джерел у структурі пропозиції та використання. Таким чином, частка біопалива в сукупному використанні залишається низькою – лише 5,8% у 2020 році. Площа загибелі лісових насаджень зростає, а площа відтворення лісів зменшилася на 36%; площа лісовідновлення залишилася на тому ж рівні, а площа лісорозведення скоротилася протягом 2010-2020 років в 10 разів. Наукова новизна полягає в розробці теоретичних засад для виявлення закономірностей формування теорії перетворення енергії, що відрізняється від існуючих, за допомогою бібліометричного (VOSviewer v. 1.6.13) аналізу.Item The Approach to Managing Corporate Social and Environmental Responsibility in Manufacturing(UIKTEN, 2019) Мирошниченко, Юлія Олександрівна; Мирошниченко, Юлия Александровна; Myroshnychenko, Yuliia Oleksandrivna; Макаренко, Інна Олександрівна; Макаренко, Инна Александровна; Makarenko, Inna Oleksandrivna; Смоленніков, Денис Олегович; Смоленников, Денис Олегович; Smolennikov, Denys Olehovych; Буряк, Анна Володимирівна; Буряк, Анна Владимировна; Buriak, Anna VolodymyrivnaСтаття присвячена аналізу корпоративної соціальної та екологічної відповідальності (КСЕД) у виробничих компаніях. Застосовуються методи непараметричної статистики (коефіцієнт Фехнера та коефіцієнт рангової кореляції Спірмена) та SWOT-аналізу. Проаналізовано вибірку з 63 українських підприємств-виробників. У результаті дослідження, яке втілює прямий і значний зв’язок між керованою діяльністю CSER українських виробничих компаній, прозорість і підзвітність, а також їхні доходи від продажів також представлені в цій статті. Також розглядається прямий зв’язок між діяльністю CSER, прозорістю та підзвітністю та їх чистим прибутком (збитком). Крім того, у статті досліджено ключові особливості виробничого сектору в Україні та бар’єри впровадження та інтеграції CSER.Item International dimension of national economic sustainable development(London : Sciemcee Publishing, 2018) Смоленніков, Денис Олегович; Смоленников, Денис Олегович; Smolennikov, Denys Olehovych; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Кубатко, Вікторія Василівна; Кубатко, Виктория Васильевна; Kubatko, Viktoriia VasylivnaПроаналізовано міжнародні індикатори сталого розвитку національної економіки, зокрема: екологічний відбиток та індекс людського розвитку. Розраховано значення екологічного відбитку і біологічної ємності для регіонів України у 2000, 2006 і 2016 роках. Визначено, що до екологічних донорів відносяться 18 регіонів, а до екологічних боржників - 5.Item Науковий твір "Методологічні підходи до менеджменту інновацій з орієнтацією на превенцію участі фінансових посередників у тіньових операціях для національної безпеки та сталого розвитку"(УКРНОІВІ, 2023) Тютюник, Інна Володимирівна; Тютюнык, Инна Владимировна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia ViktorivnaУ роботі розроблені методологічні підходи до менеджменту інновацій з орієнтацією на превенцію участі фінансових посередників у тіньових операціях для національної безпеки та сталого розвитку. Проведено кластеризацію країн за характером інноваційних стратегій протидії тіньовому виведенню капіталу за участю фінансових посередників.Item China’s digital economy development: incentives and challenges(Technological and Economic Development of Economy, 2023) Chen, Y.; Xu, S.; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaРозвиток цифрової економіки став новим способом ефективної відповіді на наслідки епідемії. Завдяки інноваційному прориву інформаційно-комунікаційних технологій цифрова та реальна економіки глибоко інтегровані. Цифрова економіка стала важливою рушійною силою для трансформації економічного імпульсу та розвитку. Для аналізу були відібрані панельні дані з 31 провінції Китаю з 2010 по 2019 рік. На першому етапі дослідження побудовано систему індексів оцінки розвитку цифрової економіки. Потім за допомогою ентропійного методу розраховується індекс якісного розвитку цифрової економіки. Нарешті, основні чинники розвитку цифрової економіки аналізуються шляхом просторового вимірювання. Результати дослідження доводять, що: (1) розвиток цифрової економіки Китаю в 2010–2019 роках поступово посилювався; (2) розвиток цифрової економіки має позитивну кореляцію між регіонами та має просторовий ефект поширення; (3) рівень економічного розвитку, урбанізації, державної підтримки, промислової структури та рівня відкритості сприятимуть розвитку цифрової економіки.Item Convergence of Energy Policies between the EU and Ukraine under the Green Deal Policy(MDPI, 2023) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana OleksandrivnaКраїни ЄС проголосили стратегічною метою досягнення енергетичної незалежності та підвищення енергоефективності. У цьому випадку країни ЄС забезпечили широкий спектр стимулів, механізмів і директив для сприяння енергоефективності. Україна як потенційний кандидат має забезпечити конвергентну політику з країнами ЄС щодо підвищення енергоефективності. Метою статті є оцінка енергоефективності на основі виявлених конвергентних та дивергентних детермінант енергетичної політики ЄС та України. Дані зібрані з World Energy Statistics Yearbook, Європейського статистичного бюро, Міжнародного енергетичного агентства, агентств SolAbility та Держстату України. У дослідженні застосовано теорію σ- i β-конвергенції для визначення конвергентних і дивергентних детермінант енергоефективності країни. Емпіричні результати дозволяють зробити висновок, що Україна має середній рівень інтегрального індексу енергоефективності національної економіки, а найвище значення цього індексу було у 2008 р. Серед країн ЄС найвищі показники енергоефективності у Швеції та Данії. Крім того, результати підтверджують, що український уряд повинен звернути увагу на різні детермінанти (витрати на захист навколишнього середовища, ціноутворення на енергоресурси тощо) для підвищення енергоефективності країни.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »