Наукові видання (ННІ БіЕМ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82794
Browse
62 results
Search Results
Item Роль кібербезпеки в системі економічної безпеки: бібліометричний аналіз(Подільський державний університет, 2024) Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia VasylivnaМетою статті є проведення бібліометричного аналізу для визначення ролі кібербезпеки в системі економічної безпеки та виявлення провідних наукових установ і дослідників, які займаються цією проблематикою. Методологія дослідження. Інформаційну вибірку дослідження було отримано за відповідним пошуковим запитом у наукометричній базі даних Scopus, подальший аналіз проводився за допомогою мови програмування R та R Studio, пакету Bibliometrix, бібліотек Shiny та Bibliometrix. На першому етапі дослідження для завантаження та конвертації даних використовувалася функція Convert2df(), що дозволило створити фрейм бібліографічних даних. Потім, на другому етапі, використовувалася функція Summary () для отримання загальної інформації про публікації, присвячені темі дослідження. На третьому етапі за допомогою функції termExtraction() з текстових полів (тез, заголовків, автора, ключових слів тощо) бібліографічної збірки визначаються ключові терміни та формується триполярний граф, що відображає зв’язок між приналежністю автори, ключові слова та країни дослідження, а за допомогою бібліометричної функції Hindex () визначено топ-10 джерел видавництва за значенням індексу Хірша. На четвертому етапі визначається загальна кількість цитувань журналів, у яких науковці опублікували свої дослідження, пов’язані з роллю кібербезпеки в системі економічної безпеки, за допомогою функції цитування (), а також формується список найбільш цитованих авторів за допомогою функція домінування (). Висновки. Проведений бібліометричний аналіз свідчить про високу актуальність теми дослідження. Порівняння наукової продуктивності різних країн у сфері кібербезпеки та визначення її ролі в системі економічної безпеки показує, що лідерами є США, Китай та Індія. Це пов’язано з великими інвестиціями в наукові дослідження, розвиненою ІТ-індустрією, високим рівнем кіберзагроз у США, надзвичайно швидким розвитком цифрової економіки та державною підтримкою досліджень у сфері кібербезпеки в Китаї, велика кількість IT-фахівців, англомовне середовище, що сприяє міжнародній співпраці в Індії. Слід також зазначити, що протягом останніх п’яти років спостерігається тенденція до розширення географії досліджень, що свідчить про зростання усвідомлення важливості ролі кібербезпеки в системі економічної безпеки. Оригінальність. Обґрунтовано, що складна комбінація бібліометричних функцій – Convert2df(), Summary (), termExtraction (), Hindex (), citations (), dominance () пакету Bibliometrix, яка на відміну від існуючого ручного підрахунку кількості цитованості, кількості публікацій та використання традиційних метрик (країна, рік публікації, приналежність автора), дозволило провести автоматизований бібліометричний аналіз ролі кібербезпеки в системі економічної безпеки, використовуючи широкий діапазону показників, а також визначити провідні наукові установи та дослідників, які займаються цією проблемою, а також отримати знання про структуру наукової спільноти. Практична цінність. Практичне значення результатів дослідження має місце для органів державної влади, наукової спільноти, суспільства. Для органів державної влади – посилити інтеграцію кібербезпеки в загальну стратегію економічного розвитку (результати показують важливість кібербезпеки для економічного розвитку, однак чіткої інтеграції кібербезпеки в загальну стратегію економічного розвитку країн немає) організацій, що призводить до розбіжності зусиль та зниження ефективності інвестицій у кібербезпеку). Науковій спільноті – для визначення перспективних напрямків досліджень, оптимізації дослідницьких процесів та співпраці та кооперації. Для суспільства – підвищення обізнаності про роль кібербезпеки в системі економічної безпеки, посилення захисту персональних даних.Item Інтегрована звітність як інструмент розкриття додаткової інформації фінансових установ(ФОП Кошовий Богдан-Петро Олегович, 2024) Макаренко, Інна Олександрівна; Makarenko, Inna Oleksandrivna; Серпенінова, Юлія Сергіївна; Serpeninova, Yuliia Serhiivna; Фомінов, Роман Миколайович; Fominov, Roman Mykolaiovych; Макаренко, С.М.; Зайцев, М.М.Актуальність дослідження зумовлена критичною важливістю інтегрованої звітності в сучасному глобалізованому бізнес-середовищі. Інтегрована звітність забезпечує цілісне уявлення про результати діяльності фінансових установ, що включає фінансовий, виробничий, людський, інтелектуальний, природний і соціальний капітал. Цей підхід дає змогу фінансовим установам прогнозувати продуктивність, керувати ризиками та забезпечувати стійке зростання в умовах таких викликів, як зміна клімату та перерозподіл ресурсів.Item Economic Determinants of Smart and Sustainable Urban Development: What Answers Does the Cities in Motion Index Give?(Academic Research and Publishing UG, 2024) Mańka-Szulik, M.; Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Mogilina, A.Мета статті - визначити, які складові сталого та розумного розвитку міських територій є найбільш важливими для економіки міста. Для цього застосовано регресійний, кластерний та дискримінантний аналіз з використанням даних рейтингових позицій 180 міст світу за індексом Cities in Motion Index (CIMI) та його складових за 2022 рік. Для розрахунків використано програмні пакети Stata та Statgraphics 19. Статистичну значущість вхідних даних підтверджено за допомогою методів описової статистики, а нормальність розподілу даних визначено за критерієм Шапіро-Уілка. Проведено регресійний аналіз (на основі методу найменших квадратів) впливу інтегрального значення СІМІ та його складових (Людський капітал, Соціальна згуртованість, Навколишнє середовище, Врядування, Міське планування, Міжнародний профіль, Технології, Мобільність і транспорт) на його першу складову - Економіку. Він свідчить, що лише чотири індикатори мають статистично значущий вплив: "Міста в русі", "Навколишнє середовище", "Міське планування" та "Міжнародний профіль". Множинна регресія, побудована з використанням процедури суворого відбору, підтверджує ці висновки, а дискримінантний аналіз доводить, що коефіцієнти рівняння регресії використовуються для прогнозування змінної "Економіка". Аналіз кореляційних матриць Спірмена та Кендалла свідчить про тісний зв'язок між показниками "Економіка", "Людський капітал", "Управління" та "Міста в русі"; пряму залежність між "Міста в русі" та такими показниками, як "Технології", "Міське планування" та "Міжнародний профіль"; середній прямий зв'язок між "Економікою", "Соціальною згуртованістю" та "Мобільністю і транспортом". Кластерний аналіз з використанням методу k-середніх у програмному середовищі R Studio дозволив виокремити вісім кластерів міст відповідно до їх рейтингових позицій за різними параметрами індексу CIMI (їх кількість розраховано за формулою Стерджесса, а оптимальність їх кількості підтверджено схемою агломерації за методом Уорда). Для міст першого кластеру (17 міст, 9,44% від загальної кількості проаналізованих, переважно світові столиці) найбільший вплив на компонент "Економіка" має "Міста в русі", менший - "Мобільність і транспорт"; для міст другого кластеру (23 міста, 12. 78%, переважно великі міста США та Китаю) найбільший вплив має "Технології"; для міст третього кластеру (35 міст, 19,44%, переважно потужні регіональні центри) - "Міста в русі", "Міжнародний профіль", "Мобільність і транспорт", "Соціальна згуртованість" та "Міське планування"; для четвертого (9 міст, 5%) та п'ятого кластерів (6 міст, 3. 33%) регресії не є значущими, тому ці кластери потребують подальшого вивчення для кожного міста окремо; для міст шостого кластеру (33 міста, 18, 33%, переважно розвинені європейські міста) найбільш важливими є "Міста в русі", "Навколишнє середовище", "Управління", "Мобільність і транспорт", "Соціальна згуртованість" та "Міське планування"; для міст сьомого кластеру (10 міст, 5. 56%) - "Людський капітал", "Соціальна згуртованість" та "Технології"; для міст восьмого кластеру (47 міст, 26,11%, переважно міста, що стикаються з економічними перешкодами для свого розвитку) - "Міста в русі", "Навколишнє середовище", "Технології" та "Міське планування". Дискримінантний аналіз показує, що найбільший вплив на розподіл кластерів на групи має індикатор "Навколишнє середовище".Item Smart technologies in banking(Academic Research and Publishing UG, Germany, 2024) Гриценко, Лариса Леонідівна; Hrytsenko, Larysa Leonidivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Kuzior, A.; Kozhushko, I.Стаття присвячена актуальним питанням використання розумних технологій та інноваційного підходу у процесі еволюції та трансформаційних процесів у банківській діяльності. У ході дослідження визначено особливе місце даної тематики для досягнення високого рівня ефективності та конкурентоспроможності банків, а також охарактеризовано вплив впровадження технологічних підходів на клієнтську базу та сприйняття нею банківських продуктів. Розглянуто основні функції банківських інновацій у заданому напрямі та наведено обгрунтування їхньої доцільності на сучасному етапі економічного розвитку. Вокремлено ряд найбільш перспективних технологій та підходів до ведення банківської діяльності, а саме: безконтактна оплата, цифрові гаманці, біометрична ідентифікація, платежі від особи до особи, колективне фінансування, омніканальний банкінг, взаємодія з ФінТех компаніями, блокчейн, великі дані, штучний інтелект, розумні машини, інтернет речей, поведінковий банкінг, банк-рітейлер, інтерфейси прикладного програмування, багатокомпонентний банк, відкритий банкінг, розширена реальність, роботизована автоматизація, гібридні хмари. Доведено актуальність виокремлених напрямів на основі сприйняття їх широкими колами громадськості у ході аналізу популярності окреслених тем у пошукових запитах Google з використанням інструментарію Google Trends. Досліджено сприйняття розумних технологій у банкінгу інтернет-користувачами світу та конкретно України, що дало підстави до висновку про значну зацікавленість ними, а отже і доцільність проведення подальшого вивчення та впровадження їх у діяльність банків. Визначено, що найбільш перспективними технологіями залишаються біометрична ідентифікація, блокчейн, інтернет речей, аналіз великих даних, штучний інтелект тощо. Виявлено ряд технологій, а саме колективне фінансування (краудфантинг), інтерфейси прикладного програмування (АРІ) та цифрові гаманці, які для України є менш популярними ніж у світовому масштабі загалом, а отже потребують детального дослідження та вивчення актуальності їх застосування на вітчизняному ринку банківських послуг. Запропоновано можливі напрями подальшого інноваційного розвитку банківських установ на основі використання розумних технологій. На основі панельних даних для 60 банків України за період 2014-2022 рр. проведено аналіз кореляційних зв’язків між показниками використання цифрових технологій та фінансовими показниками діяльності банків, а також побудовані регресійні залежності фінансових показників банків від показника кількості електронних платіжних засобів в активному обігу. Теоретична цінність проведеного дослідження полягає у визначенні найбільш перспективих розумних технологій та інноваційних підходів до ведення банківського бізнесу у сучасних умовах. Практична цінність полягає у вивченні рівня сприйняття активною громадскістю високотехнологічних інновацій у галузі баннківських послуг та виокремленні подальших напрямів розвитку цього процесу. Подальші дослідження вважаємо доцільним спрямувати у розрізі детального вивчення можливостей застосування окреслених технологій у конкретних банківських продуктах чи бізнес-процесах.Item Reserves to prevent wage delays: a Monte Carlo simulation(FINTECHALIANS LLC, 2024) Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Krawczyk, D.; Дрозд, Сергій Анатолійович; Drozd, Serhii Anatoliiovych; Khan, B.; Kostyshina, T. A.; Kubaščíková, Z.Зарплата як джерело покриття базових потреб багатьох домогосподарств у значній мірі визначає продуктивність роботи працівника, робочий ентузіазм і творчу активність. Якщо працівник не задоволений рівнем оплати праці або мають місце затримки виплати заробітної плати, то зростає недовіра до роботодавця, імовірність страйків, ризик втрати досвідчених та висококваліфікованих працівників, страждає репутація роботодавця, що може призвести до значних економічних втрат для підприємства. У дослідженні за допомогою методу імітаційного моделювання Монте-Карло визначено, у яких обсягах мають бути сформовані резерви суб’єктів господарювання, що представляють різні напрями економічної діяльності, для того щоб запобігти можливому накопиченню заборгованості на оплату праці працівників. Імітаційне моделювання здійснене для таких напрямів економічної діяльності як: інформація та телекомунікації; фінансова й страхова діяльність; операції з нерухомим майном, професійна, наукова й технічна діяльність; наукові дослідження та розробки; охорона здоров’я та надання соціальної допомоги. У процесі моделювання розглядаються модельні випадки, коли заборгованість із виплати зарплати становитиме 10%, 20%, 25%, 50%, 75%, 100% від загальної суми. Дослідження проведене на прикладі України на основі статистичних даних Національного банку України. Оскільки воєнні дії на території України суттєво вплинули на функціонування всіх галузей української економіки, горизонт дослідження обмежений довоєнним періодом: із лютого 2013 р. по лютий 2022 р. Аналіз засвідчив, що в Україні найбільші затримки виплат заробітної плати мають місце в галузях, що фінансуються з державного бюджету: професійна, наукова й технічна діяльність; наукові дослідження та розробки; охорона здоров’я та надання соціальної допомоги. Ця проблема особливо загострюється й унаслідок тотального дефіциту бюджету під час війни. Виходячи з цього, представлені в цій статті результати імітаційного моделювання для різних сценаріїв можуть бути використані при плануванні державного бюджету та формуванні державних резервів.Item Evaluation of tourism competitiveness of Ukraine’s regions(ASERS Publishing, 2017) Ковальов, Богдан Леонідович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Бурлакова, Ірина Михайлівна; Burlakova, Iryna Mykhailivna; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav IhorovychЗа даними WEF, UNWTO, WTTC, світовий ринок подорожей і туризму зріс на 26,3% з 2010 по 2015 рік і зараз становить понад 7,2 трильйона доларів США (9,8% світового ВВП). Кількість міжнародних туристів зросла на 75%, а кількість людей, зайнятих у сфері туризму в усьому світі, зросла до 284 мільйонів. Завданнями даної роботи є: аналіз туристичної конкурентоспроможності регіонів України на основі розрахунку відповідного індексу за 2013-2015 рр.; рейтинг регіонів; аналіз динаміки зміни індексу та рейтингів за регіонами; оцінка рівня туристичної конкурентоспроможності регіонів. За результатами дослідження було сформовано набір індикаторів для відображення конкурентоспроможності туризму з регіональної перспективи. Розраховано і складено рейтинг Travel & Tourism Competitiveness Index (TTCI) для 24 областей та міста Києва за 2013-2015 роки. Встановлено, що 88% регіонів мають позитивну динаміку зміни індексу і лише 3 регіони мають негативну. Лідерами рейтингу стали м. Київ (1 місце), Львівська (2 місце) та Чернівецька (3 місце) області. Протягом 2013-2015 років сім регіонів погіршили свої позиції в загальному рейтингу, втративши від 1 до 9 позицій; ще дев'ять областей, навпаки, піднялися в рейтингу на 1-9 позицій; та інші дев'ять областей зберегли свої позиції в рейтингу. Встановлено, що 92−96% регіонів мають середній рівень туристичної конкурентоспроможності у 2013-2015 рр. і 4−8% регіонів мають вище-середній. Результати дослідження показують, що туристична галузь регіонів України має проміжний рівень розвитку (68% регіонів мають TTCI > 3,5 у 2015 р.). Це підтверджено розрахунком ВЕФ, згідно з яким TTCI України становить 3,83.Item Impact of the participatory financing of international development projects on social capital of the local communities(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2017) Петрушенко, Юрій Миколайович; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Костюченко, Надія Миколаївна; Kostiuchenko, Nadiia Mykolaivna; Смоленніков, Денис Олегович; Smolennikov, Denys Olehovych; Воронцова, Анна Сергіївна; Vorontsova, Anna SerhiivnaНа сьогодні сприяння місцевому розвитку територіальних громад з використанням інструментів фінансової політики є одним із пріоритетних напрямків наукових досліджень не тільки в Україні, а й у всьому світі. У статті представлені результати дослідження впливу пайового фінансування (залучення фінансових ресурсів членів громад, центрального та місцевих бюджетів та міжнародних донорів) на соціальний капітал територіальних громад Сумської області за результатами двох етапів проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», який реалізовано в Україні Програмою розвитку ООН з 2007 р. Основною метою статті є підтвердження гіпотези про те, що пайове фінансування сприяє соціальній мобілізації жителів громади, що призводить до активізації «сплячого» потенціалу колективних дій і бажання людей допомогти собі, а також покращити деякі показники соціального капіталу. Метод різниці у відмінностях та багатовимірний регресійний аналіз були використані для дослідження. Згідно з результатами дослідження, характеристики соціального капіталу, такі як (анти)патерналізм, наявність традицій у громаді, залучення до соціальної діяльності, колективні дії та співпраця, знаходяться під найбільшим впливом від показників пайового фінансування.Item Framing a regional spatial development perspective: the relation between health and regional performance(The London Academy of Science and Business, 2022) Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Abazov, R.; Chen, Y.У статті описано поетапний процес перевірки гіпотези про важливість фактора здоров’я в економічному зростанні регіонів, що визначає їх конкурентні позиції. Проведено розрахунки рівня розвитку охорони здоров’я у 22 регіонах України, згідно з якими ці регіони розділено на чотири кластери. Оцінено інтегральний індекс конкурентоспроможності територій. Отриманий таксономічний показник дозволив розподілити аналізовані регіони на чотири групи за інтегральними значеннями конкурентоспроможності. На наступному етапі було використано кілька критеріїв перевірки даних по групах на нормальність розподілу за критерієм Шапіро-Вілка та методом Левіна, що дало змогу підтвердити наявність феномену гетероскедастичності дисперсій порівнюваних груп регіони. Щоб підтвердити зв'язок між рівнем розвитку та їх конкурентоспроможністю, було проведено однофакторний параметричний ANOVA аналіз, підкріплений hoc-тестом Тьюкі, який виявив залежність між майже всіма групами організацій. Тест Грейнджера дав змогу підтвердити гіпотезу про односпрямований причинно-наслідковий зв’язок між фактором здоров’я та конкурентними позиціями регіону на основі інтегрального рівня конкурентоспроможності. Результати свідчать про необхідність активної роботи зі зміцнення регіональної системи охорони здоров’я та максимального залучення зацікавлених сторін різних рівнів до благоустрою територій та підтримки системи медико-соціального обслуговування населення на рівні міст і регіонів. Автори наголошують, що для реалізації ефективної регіональної політики охорони здоров’я вкрай важливим є врахування впливу факторів, які можуть стримувати розвиток здоров’я, а також тих груп детермінант, які здатні стимулювати цей розвиток: фінансово-бюджетних механізмів, залучення маркетингу. та інформаційні засоби з урахуванням поведінкових та інституційних факторів.Item Спорт як детермінанта формування резильєнтності громад у постковідний період(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena MykhailivnaВ статті представлено результати дослідження впливу спортивно-оздоровчої діяльності на рівень здоров’я населення України у розрізі регіонів, розглянуто функціонування спортивної галузі як детермінанти формування резильєнтності громад у постковідний період. Розраховані коефіцієнти спортивно-оздоровчої діяльності та здоров’я населення, проведено аналіз їх динаміки та порівняльний аналіз за регіонами. Коефіцієнт здоров’я населення сформований на основі трьох компонентів: коефіцієнта смертності від усіх хвороб, коефіцієнта захворюваності та коефіцієнта інвалідності. Результати регресійного аналізу панельних даних засвідчили слабку силу впливу коефіцієнта спортивно-оздоровчої діяльності на коефіцієнт здоров’я населення, а також наявність лагу 5 років щодо впливу занять фізичною культурою і спортом на показники смертності від хвороб і здоров’я населення.Item Key indicators of green competitiveness: the EU and Ukraine’s performance(EDP Sciences, 2021) Чигрин, Олена Юріївна; Chygryn, Olena Yuriivna; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Myronenko, N.Реалізація Глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року актуалізує необхідність прискорення динамічних процесів зміни традиційних підходів до ведення бізнесу на користь екологічно безпечних та відповідальних. Метою статті є дослідження структурного середовища розвитку зеленої конкурентоспроможності на глобальному рівні. За допомогою методів структурного аналізу було визначено основних чинників формування зелених конкурентних переваг, кореляційний аналіз для вимірювання зв'язків між глобальною сталою конкурентоспроможністю та ВВП на душу населення країн. Автори акцентують увагу на рівні зеленої конкурентоспроможності країни, що описується індексом глобальної сталої конкурентоспроможності. У статті досліджено здатність України генерувати конкурентні переваги шляхом аналізу ключових детермінант, пов'язаних з природним капіталом, ресурсоємністю, інтелектуальним капіталом, соціальною згуртованістю та управлінням у порівнянні зі світовим рівнем. Аналіз основних складових "зеленої" конкурентоспроможності зеленої конкурентоспроможності засвідчив наявність значної кількості організаційних та економічних передумов для її формування та підвищення. Вплив сталої конкурентоспроможності на сталої конкурентоспроможності на ВВП зростає з часом. У цьому контексті важливо важливо приймати рішення щодо економічної та управлінської політики з урахуванням просування результатів "зеленої" конкурентоспроможності. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення бази для створення стратегій зеленої конкурентоспроможності просування зеленої конкурентоспроможності на рівні країн.