Наукові видання (ННІ БіЕМ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82794
Browse
15 results
Search Results
Item Key indicators of green competitiveness: the EU and Ukraine’s performance(EDP Sciences, 2021) Чигрин, Олена Юріївна; Chygryn, Olena Yuriivna; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Myronenko, N.Реалізація Глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року актуалізує необхідність прискорення динамічних процесів зміни традиційних підходів до ведення бізнесу на користь екологічно безпечних та відповідальних. Метою статті є дослідження структурного середовища розвитку зеленої конкурентоспроможності на глобальному рівні. За допомогою методів структурного аналізу було визначено основних чинників формування зелених конкурентних переваг, кореляційний аналіз для вимірювання зв'язків між глобальною сталою конкурентоспроможністю та ВВП на душу населення країн. Автори акцентують увагу на рівні зеленої конкурентоспроможності країни, що описується індексом глобальної сталої конкурентоспроможності. У статті досліджено здатність України генерувати конкурентні переваги шляхом аналізу ключових детермінант, пов'язаних з природним капіталом, ресурсоємністю, інтелектуальним капіталом, соціальною згуртованістю та управлінням у порівнянні зі світовим рівнем. Аналіз основних складових "зеленої" конкурентоспроможності зеленої конкурентоспроможності засвідчив наявність значної кількості організаційних та економічних передумов для її формування та підвищення. Вплив сталої конкурентоспроможності на сталої конкурентоспроможності на ВВП зростає з часом. У цьому контексті важливо важливо приймати рішення щодо економічної та управлінської політики з урахуванням просування результатів "зеленої" конкурентоспроможності. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення бази для створення стратегій зеленої конкурентоспроможності просування зеленої конкурентоспроможності на рівні країн.Item Interactions between economic growth and environmental degradation toward sustainable development(Multidisciplinary Digital Publishing Institute (MDPI), 2023) Zhang, M.; Chen, Y.; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaПоточні екологічні проблеми та деградація довкілля провокують впровадження відповідних стимулів для їх подолання без обмежень економічного зростання. З огляду на політику сталого розвитку Китаю, кожна провінція повинна забезпечити ефективне екологічне регулювання, яке враховує динамічні зміни економічних та екологічних показників розвитку провінції. У цьому випадку метою статті є аналіз взаємозв'язку між економічним зростанням та якістю довкілля. Об'єктом дослідження є провінція Хенань у Китаї з 1994 по 2020 рік. У дослідженні застосовано модель векторної авторегресії між одностороннім та двостороннім аналізом взаємозв'язку, тест причинності Грейнджера, коінтеграційний тест та функцію імпульсного відгуку. Отримані результати підтверджують, що зростання ВВП спричиняє виробництво вихлопних газів і що SO2 також впливає на стічні води. Результати коінтеграційного аналізу показали, що якщо виробництво твердих промислових відхідних газів та обсяги викидів SO2 зростуть на 1% кожен, ВВП на душу населення збільшиться на 0,22% та 0,35% відповідно. Результати декомпозиції дисперсії ВВП на душу населення в першій фазі пояснюються їхнім членом збурення. Інші фактори впливу не мають впливу. З часом ВВП на душу населення все менше і менше зазнає впливу стічних вод, вихлопних газів і SO2, а також значно збільшується.Item Green development of the country: Role of macroeconomic stability(SAGE Publishing, 2023) Chen, Y.; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, AleksyЗагострення екологічних проблем спонукає до пошуку відповідних механізмів та ресурсів для їх вирішення без зниження темпів економічного зростання. Це вимагає переходу від ресурсної орієнтації до "зеленого" розвитку економіки. Це може бути реалізовано через дві цілі: досягнення макроекономічної стабільності - основного чинника економічного зростання; зменшення деградації довкілля та підвищення ефективності використання ресурсів - основних вимог зеленого розвитку. Метою статті є перевірка гіпотези про вплив макроекономічної стабільності на "зелений" розвиток країн. Об'єктом дослідження є країни Європейського Союзу з 2000 по 2020 рік. У дослідженні використано такі методи: глобальний індекс продуктивності Мальмквіста-Люенбергера - для оцінки зеленого розвитку країн; модель макроекономічної стабілізації Пентагону - для оцінки макроекономічної стабільності; оцінка щільності ядра та модель Тобіта - для перевірки впливу макроекономічної стабільності на зелений розвиток країн. Емпіричні результати показують, що Мальта з "зеленої групи" та Естонія з "жовтої групи" мають найвище значення зеленого розвитку, а Швеція та Греція - найвище значення макроекономічної стабільності. Крім того, отримані результати дозволяють підтвердити гіпотезу дослідження. Так, зростання зовнішнього виміру макроекономічної стабільності на 1 пункт призвело до зростання зеленого економічного розвитку на 0,085 (серед "зеленої групи") та 0,195 (серед "жовтої групи"). Це підтверджує, що гармонізація макроекономічної стабільності між усіма членами ЄС дозволяє досягти синергетичного ефекту.Item China’s digital economy development: incentives and challenges(Technological and Economic Development of Economy, 2023) Chen, Y.; Xu, S.; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaРозвиток цифрової економіки став новим способом ефективної відповіді на наслідки епідемії. Завдяки інноваційному прориву інформаційно-комунікаційних технологій цифрова та реальна економіки глибоко інтегровані. Цифрова економіка стала важливою рушійною силою для трансформації економічного імпульсу та розвитку. Для аналізу були відібрані панельні дані з 31 провінції Китаю з 2010 по 2019 рік. На першому етапі дослідження побудовано систему індексів оцінки розвитку цифрової економіки. Потім за допомогою ентропійного методу розраховується індекс якісного розвитку цифрової економіки. Нарешті, основні чинники розвитку цифрової економіки аналізуються шляхом просторового вимірювання. Результати дослідження доводять, що: (1) розвиток цифрової економіки Китаю в 2010–2019 роках поступово посилювався; (2) розвиток цифрової економіки має позитивну кореляцію між регіонами та має просторовий ефект поширення; (3) рівень економічного розвитку, урбанізації, державної підтримки, промислової структури та рівня відкритості сприятимуть розвитку цифрової економіки.Item Convergence of Energy Policies between the EU and Ukraine under the Green Deal Policy(MDPI, 2023) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana OleksandrivnaКраїни ЄС проголосили стратегічною метою досягнення енергетичної незалежності та підвищення енергоефективності. У цьому випадку країни ЄС забезпечили широкий спектр стимулів, механізмів і директив для сприяння енергоефективності. Україна як потенційний кандидат має забезпечити конвергентну політику з країнами ЄС щодо підвищення енергоефективності. Метою статті є оцінка енергоефективності на основі виявлених конвергентних та дивергентних детермінант енергетичної політики ЄС та України. Дані зібрані з World Energy Statistics Yearbook, Європейського статистичного бюро, Міжнародного енергетичного агентства, агентств SolAbility та Держстату України. У дослідженні застосовано теорію σ- i β-конвергенції для визначення конвергентних і дивергентних детермінант енергоефективності країни. Емпіричні результати дозволяють зробити висновок, що Україна має середній рівень інтегрального індексу енергоефективності національної економіки, а найвище значення цього індексу було у 2008 р. Серед країн ЄС найвищі показники енергоефективності у Швеції та Данії. Крім того, результати підтверджують, що український уряд повинен звернути увагу на різні детермінанти (витрати на захист навколишнього середовища, ціноутворення на енергоресурси тощо) для підвищення енергоефективності країни.Item Country’s green brand: the main gaps in the scientific treatises(Journal of Management, 2022) Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia AnatoliivnaForming a strong brand is essential for national development. The country’s brand gives the direction for its long-term economic growth, contributes to increment in assets value and the competitive advantages, attracts more investments, tourists, etc. In the view of growing concern on climate change, environmental protection issues boost its influence on worldwide decision-making processes. In turn, the scientific community has more decisive in their statement to create a unique and robust country’s brand considering the green perspectives. However, the literature review results showed that the scholars investigate the green branding, mainly on the product or corporate level. Therefore, this study aims to assess how well the existing literature on country branding is explored from the perspective of green development. The research questions are as follows: 1) What are the main research directions in the scientific literature concerning the country’s green branding? 2) How far has the country’s green brand been investigated? 3) What research gap should be covered in the future? This study operated with the scientific documents published in the highly ranked scientific journals indexed in the Scopus database to answer the research questions. The study period covered 2000-2022 (until April 2022). The search for relevant publications was run by the keyword combinations “green brand”, “country brand”, and “nation brand” in the documents’ titles, keywords, and abstracts. The boolean operator' OR' was used to include the papers specified at least with one keyword. The obtained results revealed 545 papers on the investigated topic (225 publications on green branding and 320 publications on country/nation branding). In the frame of investigation, the authors applied Scopus analytical tools to detect the publication dynamic of a designed sample of documents, identify the most engaged authors, and assess the contributions of the affiliations and countries. To build the networks of scientific collaboration worldwide and detect the main research streams in studies on country/nation green brands, the authors used the method of the low-dimensional visualization. This study selected the keywords with the greatest total link strengths based on the calculation of the total link strengths of the co-occurrence’s links with other keywords. The counting method was full counting. The findings of bibliometric analysis confirmed that the studies on green branding mainly address the corporate level. The green brand concept is investigated mostly regarding green brand attachment, green brand attitude, green brand image, green brand love, green brand trust, green loyalty, green satisfaction, green perceived risks, value, and environmental sustainability. Therefore, it indicates the necessity to expand research on the national level. The main limitation of this study is operating with publications retrieved only from the Scopus database. However, the findings could be value-added for scholars investigating the country's green brand issues. The authors consider the obtained results to be a starting point for designing the country's green brand model and its assessment in the future.Item National energy security: financial determinants(Limited Liability Company “FINTECHALLIANCE”., 2022) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Самусевич, Ярина Валентинівна; Самусевич, Ярина Валентиновна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana OleksandrivnaThe snowballing economic growth has reached the level where the energy industry has a crucial impact on the future pace of development. National energy security influences the adequate performance of all economic spheres and stable government processes. Systematization of the relevant scientific treatises showed that comprehensive national energy security assessment involves institutional, ecological, and behavioral determinants as crucial pillars of national energy security. Besides, the financial conditions play a pivotal role in ensuring national energy security since the undisturbed operations in the energy industry require investing in equipment modernization, implementing modern technologies and innovations, research and development, etc. Under the above-mentioned, the scholars worldwide consider the financial determinants under elaborating on the improvements of national energy security. This study aims to interpret and visualize the bibliometric data of the scientific background related to exploring the role of financial determinants in national energy security. The bibliometric data for analysis were retrieved from the Scopus, and Web of Science interdisciplinary bibliographic databases. The collected data cover 770 publications indexed by the keywords: 'energy', 'security, and 'finance' in the titles, keywords, and abstracts of publications. The publication period covers 2000-2021. The VOSviewer software, Scopus and Web of Science toolkits for search results analysis were applied. The procedures of bibliographic analysis employed evaluative and relational techniques. The obtained results revealed publication activity's annual and relative growth rates, the main research directions by term co-occurrence, co-authorship, citation network, the most productive authors, journals, affiliations, and the geographical distribution of analyzed papers. The findings of this study give the theoretical contributions to the further development of the comprehensive assessment model of national energy security toward the carbon-free economyItem Technological Innovation Efficiency in China: Dynamic Evaluation and Driving Factors(MDPI, 2022) Wang, Q.; Chen, Y.; Guan, H.; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaInnovation is the engine and accelerator that drives high-quality economic and enterprise development. In recent years, the output of scientific and technological innovation in China has been high, but the phenomenon of low efficiency and low quality of innovation occurs frequently. In this study, first, technological innovation efficiency (TIE) was measured. Then, a dynamic evaluation and analysis of spatial-temporal characteristics of efficiency were performed. Lastly, the driving factors of innovation efficiency were explored. TIE was calculated dynamically in 30 provinces of China from 2011 to 2019 based on the improved super-efficiency SBM-DEA model. Then, the kernel density estimation method was adopted to analyse the spatial-temporal differentiation characteristics and dynamic evolution process of provincial efficiency. The findings confirm that from 2011 to 2019, the top five provinces for TIE in China were Beijing (1.0), Shanghai (0.96), Hainan (0.96), Jilin (0.94) and Tianjin (0.91). The provinces with lowest average efficiency were Qinghai (0.77), Ningxia (0.73) and Inner Mongolia (0.73). The significant differences in the level of technological innovation in different regions were caused by the long-term and in-depth implementation of the government’s strategy of revitalising science and driving innovation in parts of areas. The findings of kernel function confirm that the TIE in most parts of China was gradually polarised. Furthermore, the results show that for every 1 unit of government R&D funding support, the average marginal utility of the expected TIE will reach 0.192, which is more significant in the central and western regions. On this basis, combined with environmental factors of innovation market, infrastructure, financing and enterprise innovation potential, the article also extracts the driving factors that affect the differences in provincial efficiency. The findings provide a reference for guiding provinces to carry out innovation activities independently and improve innovation quality and efficiency.Item Оцінювання причинно-наслідкових зв’язків між детермінантами енергоефективності країни в контексті імплементації європейської зеленої угоди(Вісник економіки, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Василина, Т.Вступ. Зростання рівня зацікавленості світової спільноти до питань підвищення енергоефективності національної економіки та забезпечення її енергетичної залежності стимулює наукову спільноту досліджувати детермінанти, які впливають на зміни відповідних процесів. Зокрема, прийняті цілі сталого розвитку до 2030 р. охоплюють цілі, орієнтовані на забезпечення рівного доступу до енергетичних ресурсів та підвищення енергоефективності шляхом розвитку зеленої енергетики та чистих технологій. Крім того, в 2019 р. ЄС та Україна почали реалізовувати «Європейську Зелену угоду», метою якої є перехід до вуглецево-нейтральної моделі розвитку національної економіки та її підвищення енергоефективності. Метою дослідження є виявлення детермінант енергоефективності національної економіки країни та оцінювання причинно-наслідкових зв’язків між ними у контексті імплементації «Європейської Зеленої Угоди». Методи дослідження. Для аналізу публікаційної активності з досліджуваної тематики застосовано інструментарій бібліометричного аналізу, вибірку даних згенеровано з наукометричних баз даних Scopus та Web of Science. Візуалізацію результатів бібліометричного аналізу здійснено з використанням програмного забезпечення VOSviewer. Перевірку гіпотези дослідження щодо наявності причиннонаслідкових зв’язків здійснено з використанням тесту Грейнджера. Результати. Отримані дані підтвердили гіпотезу про довгострокові причиннонаслідкові зв’язки між обраними змінними. Це дало змогу зробити висновок, що залучення зелених інвестицій та розвиток відновлюваної енергетики формує передумови до підвищення енергоефективності національної економіки. Перспективи. Подальших наукових досліджень потребують інструменти мінімізації обсягів викидів парникових газів у навколишнє природне середовище та активізації ринку зелених інвестицій.Item Прогнозування структури енергетичного балансу України: питома вага відновлюваних джерел енергії(Університет митної справи та фінансів, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Макаренко, Інна Олександрівна; Макаренко, Инна Александровна; Makarenko, Inna Oleksandrivna; Василина, Т.Світові тенденції вуглецево-нейтрального розвитку економіки зумовили трансформацію вітчизняної енергетичної системи за рахунок збільшення питомої ваги відновлювальних джерел енергії у структурі енергетичного балансу. Метою статті є прогнозування до 2035 р. структури енергетичного балансу України за типами відновлювальних джерел енергії. Для досягнення поставленої мети у роботі застосовано інструментарій сценарного прогнозування моделі Брауна. Джерелом інформації є аналітичні звіти Світового банку та Укрстату. На основі результатів сценарного прогнозування авторами визначено перспективи розвитку відновлювальної енергетики у структурі енергетичного балансу України. Ураховуючи отримані результати, сформовано рекомендації щодо оптимізації структури енергетичного балансу України за рахунок стимулювання розвитку відновлювальних джерел енергії.